Court ruling № 27862014, 28.11.2012, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

___________________________

УХВАЛА

"28" листопада 2012 р. Справа № 5008/977/2012

За заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

приватного підприємства „Аміра Т.Ч.Ч.К.", с. Михайловичі, Самбірського району Львівської області

фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Мукачево

ДО публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 02574001)

ПРО визнання банкрутом

Суддя Ремецькі О.Ф.

Представники:

від ініціюючих кредиторів - ОСОБА_5 -представник ФОП ОСОБА_4 за довіреністю від 16.07.2012р. та ФОП ОСОБА_2 за довіреністю від 19.07.2012р.

від боржника -не з'явився

У судовому засіданні 28.11.2012р. у відповідності до 81-1 ГПК України за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 201957МВ1151.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Ужгород, фізична особа -підприємець ОСОБА_2, м. Ужгород, приватне підприємство „Аміра Т.Ч.Ч.К.", с. Михайловичі, Самбірського району Львівської області та фізична особа -підприємець ОСОБА_4, м. Мукачево 07.06.2012р. звернулись до господарського суду Закарпатської області з заявою про визнання банкрутом публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 02574001) з урахуванням приписів ст. 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.06.2012 №05/1-08/4447/2012 заяву про порушення справи про банкрутство було повернуто заявникам без розгляду (суддя Кадар Й.Й.).

Ініціюючі кредитори не погодившись із зазначеною ухвалою, звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просили скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.06.2012 №05/1-08/4447/2012 та направити справу на розгляд по суті.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 №05/1-08/4447/2012 апеляційну скаргу ініціюючих кредиторів задоволено, ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.06.2012 у справі №05/1-08/4447/2012 скасовано, справу передано на розгляд до місцевого господарського суду.

Публічне акціонерне товариство „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород не погодившись із зазначеною постановою, звернулось до Вищого господарського суду України з апеляційною скаргою в якій просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 по справі №05/1-08/4447/2012, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11.06.2012 залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2012 у задоволенні касаційної скарги публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород відмовлено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 у справі №05/1-08/4447/2012 залишено без змін, а заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи передано на розгляд до господарського суду Закарпатської області.

25.10.2012 згідно автоматизованої системи документообігу матеріали справи №05/1-08/4447/2012 були передані для розгляду судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.10.2012р. порушено провадження у справі №5008/977/2012 з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено підготовче засідання на 19.11.2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою суду від 19.11.2012р. підготовче засідання було відкладено на 27.11.2012р. за клопотанням боржника для надання йому можливості в повному обсязі виконати вимоги суду та подати відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з документальним обґрунтуванням заперечень з врахуванням вимог ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; список банків, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника та їх місцезнаходження; відомості про місцезнаходження коштів на рахунках в банках і інших фінансово-кредитних установах; довідку про загальну суму заборгованості перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам; відомості про наявне майно; документи, що підтверджують фінансовий та майновий стан (останній звіт по балансу з розшифровкою суми по статті "Основні засоби", відомості останньої інвентаризації); акт останньої податкової перевірки; список кредиторів і дебіторів., установчі документи, статут підприємства, Витяг з ЄДР про реєстрацію боржника станом на день розгляду справи.

В засіданні суду на виконання вимог суду боржником було подано відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з документальним обґрунтуванням заперечень з врахуванням вимог ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В решта частині вимоги суду не виконано, витребуваних судом документів не подано.

В засіданні суду 27.11.2012р. судом, за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.11.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

Боржник в судове засідання 28.11.2012р. свого уповноваженого представника не направив. Натомість подав суду клопотання з проханням розгляд справи відкласти в межах строку, визначеного статтею 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проаналізувавши дане клопотання суд прийшов до висновку про неможливість його задоволення з огляду на те, що з 29.11.2012р. строком на три дні головуючий суддя перебуватиме у службовому відрядженні за межами області, а відтак, відкладення підготовчого засідання в межах визначеного Законом строку неможливе.

Представники ініціюючих кредиторів підтримують доводи викладені ними у поданій суду заяві про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та в обгрунтування своїх доводів вказують на те, що відповідно до положень пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство" за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:

- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;

- боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);

- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Окрім того, апеляційною та касаційною інстанцією в межах розгляду даної справи встановлено, що доводи боржника про те, що заявники звернулись до суду з тотожними грошовими вимогами, за якими боржником здійснено погашення в межах виконавчого провадження є безпідставними та необґрунтованими, а також такими, що суперечать змісту ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року у справі №5008/1483/2011, оскільки у вказаній ухвалі місцевий господарський суд лише зазначив про достатність коштів у Боржника для погашення наявної у нього перед Кредиторами заборгованості, внаслідок чого встановив відсутність у Боржника ознак неплатоспроможності, що і стало підставою для припинення провадження у справі про банкрутство, та не встановлював з посиланням на відповідні докази обставини погашення такої заборгованості перед Заявниками.

Також просить взяти до уваги те, що даними судовими інстанціями встановлено безпідставність тверджень боржника про ідентичність сторін, оскільки заявниками у справі про банкрутство, провадження за заявою яких було припинене ухвалою господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1483/2011 від 06.06.2012 року, були КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", ФОП ОСОБА_6, Спільне мале будівельно-монтажне підприємство "Енергомонтаж" та ФОП ОСОБА_4

Тобто, заявником у даній справі ПП "Аміра Т.Ч.Ч.К." не був.

Разом з тим, звертає увагу на те, що доводи боржника в частині припинення провадження у справі за вимогами ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К»є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вимоги, заявлені ПП «Амсіра Т.Ч.Ч.К», є безспірними та підтвердженими належними доказами у справі (виконавчий документ). Такі вимоги не погашені боржником впродовж понад трьох місяців, що також підтверджено документально. В свою чергу, саме по собі відступлення права вимоги не зумовлює відповідних правових наслідків в процедурі виконання судових рішень. Кредитор (стягувач) за наказом виданим у справі №5008/486/2011 не замінювався. Тому в розумінні законодавства про відновлення платоспроможності боржника кредитором відносно боржника залишається ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К.».

Крім того, навіть якщо припустити, що в частині відступленого права вимоги до боржника на суму 75 тис. грн. є інша особа, то в даному випадку це все рівно не впливає на вирішення даної справи по суті. Сукупний розмір вимог ініціюючих кредиторів все рівно перевищує 300 мінімальних заробітних плат.

Також зазначає, що лист відділу ДВС від 05.06.2012р. не може слугувати доказом погашення вимог кредиторів та суперечить висновкам боржника.

Представник боржника заперечує з приводу вимог ініціюючих кредиторів з підстав, викладених у поданих суду письмових поясненнях та просить суд взяти до уваги те, що статтею 80 ГПК України встановлено, ш;о у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Пунктом 4 ст. 11 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Відтак, беручи до уваги, що вказані кредитори, а саме ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 (КП «ВЖКГ м. Ужгород») вже зверталися із тими ж вимогами до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, вони позбавлені права повторного звернення до суду з тих же підстав, а подана заява в частині їх вимог підлягає до припинення на підставі ч.2 ст. 80 ГПК України.

Також зазначає, що ініціюючими кредиторами ухвала про припинення банкрутства від 06.06.2012 року оскаржена та на даний час знаходиться на розгляді у Львівському апеляційному господарському суді, розгляд справи призначено на 11.12.2012 року.

На сторінці 3 ухвали господарського суду від 06.06.2012 року зазначено, що судом у підготовчому засіданні встановлено, що боржником здійснено повне погашення грошових вимог ініціюючих кредиторів.

Що стосується вимог ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К»то боржником вказується на те, що на підставі договору відступлення права вимоги №134/08 від 01.09.2008 року укладеного з ТзОВ «Офіс-центр-3», останньому відступлено право вимоги на суму 75000,00 грн. Відтак, з часу укладення такого договору ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К»не є кредитором ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття»та позбавлена права вимоги суми 75000,00 грн.

Статтею 6 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Також повідомляє, що ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття»погасило вимоги ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К», що підтверджується листом ДВС №9-311 від 05.06.2012 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд констатує наступне.

Згідно частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

З'ясування ознак неплатоспроможності боржника є одним із основних завдань підготовчого засідання як однієї зі стадій судового процесу у справах про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Отже, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, безспірність цих вимог, тобто з'ясувати обґрунтованість порушення провадження по справі про банкрутство згідно ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та винести відповідну ухвалу, якою визначає подальший хід процедури банкрутства або припиняє провадження по справі у випадку встановлення підстав необґрунтованості порушення такого провадження.

За твердженнями ініціюючих кредиторів у ПАТ товариство „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" наявна прострочена заборгованість у сумі 428699,43грн., що виникла через несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування поданої заяви про визнання Боржника банкрутом, ініціюючі кредитори подали наступні документи:

- щодо ФОП ОСОБА_1 - копію рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/102/2011 від 10.03.2011 року за позовом КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода до ВАТ «Готельно-туристичний комплекс Інтурист-Закарпаття»про стягнення з Боржника 157550,62 грн. заборгованості та 1811,50 грн. судових витрат; копію постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5008/102/2011 від 19.04.2011 року, якою рішення місцевого господарського суду в частині стягнення зазначених коштів було залишене без змін; копію наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/102/2011 від 12.05.2011 року про виконання рішення господарського суду від 10.03.2011 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2011р., що набрало законної сили; копію постанови державного виконавця Міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про примусове виконання наказу №5008/102/2011 від 12.05.2011 року та копію ухвали Господарського суду Закарпатської області суду у справі №5008/102/2011 від 07.05.2012 року, якою було замінено кредитора у справі Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1;

- щодо ФОП ОСОБА_6 - копію рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/256/2011 від 27.04.2011 року за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до ВАТ «Готельно-туристичний комплекс Інтурист-Закарпаття»про стягнення з Боржника 84548,00 грн заборгованості та 1082,00 грн судових витрат; копію постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5008/256/2011 від 23.06.2011 року, якою вказане рішення місцевого господарського суду було залишене без змін; копію наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/256/2011 від 07.07.2011 року про виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р., що набрало законної сили; копію постанови державного виконавця Міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про примусове виконання наказу №5008/256/2011 від 07.07.2011 року;

- щодо ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К»- копію постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі №5008/486/201 від 14.07.2011 року, якою рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/486/201 від 12.05.2011 року за позовом ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К.»до ВАТ ГТК «Інтурист Закарпаття» про стягнення з Боржника 104891,61 грн. та 1127,00 грн. судових витрат залишене без змін.; копію наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/486/2011 від 27.07.2011 року про виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від12.05.2011 року залишеного в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 року; копію постанови державного виконавця Міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 04.08.2011 року про відкриття виконавчого провадження у справі про примусове виконання наказу №5008/486/2011 від 27.07.2011 року;

- щодо ФОП ОСОБА_4 - копію рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/258/2011 від 27.04.2011 року за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ВАТ «Готельно-туристичний комплекс Інтурист-Закарпаття»про стягнення з Боржника 83060,00 грн заборгованості та 1067,00 грн судових витрат; копію постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5008/258/2011 від 31.05.2011 року, якою вказане рішення місцевого господарського суду було залишене без змін; копію наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/258/2011 від 01.07.2011 року про виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2011 року, яке набрало законної сили 31.05.2011 року; копію постанови державного виконавця Міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 08.07.2011 року про примусове виконання наказу №5008/258/2011 від 01.07.2011 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі №05/1-08/4447/2012 та постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2012р. в цій же справі встановлено та підтверджено безспірність вимог ініціюючих кредиторів та необґрунтованість доводів боржника про ідентичний склад сторін в даній справі із справою №5008/1483/2011.

У відповідності до вимог ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відтак, безспірність вимог ініціюючих кредиторів та їх склад не потребують додаткового дослідження.

За твердженнями заявників, оплата за вказаними рішеннями та наказами боржником не здійснена, у ході виконавчого провадження кошти не стягнуто, що зумовило звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами абз. 8 ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) абз. 6 ст. 1 Закону).

При цьому, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі (абз. 7 ст. 1 Закону).

Боржник стверджує, що він виконав свої зобов'язання, при цьому покликається на лист органу виконавчої служби №9596/07-54 від 05.06.12р., у якому повідомлено, що станом на 05.06.2012р. на депозитному рахунку відділу ДВС перебуває сума у розмірі 482854,86грн., достатня для задоволення вимог стягувачів, у тому числі ініціюючих кредиторів, згідно зведеного виконавчого провадження після усунення обставин, які обумовлюють обов'язковість зупинення виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження.

Однак, дані заперечення боржника не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.

Як вказується ініціюючими кредиторами та не заперечується боржником, на даний момент на виконанні ВДВС Ужгородського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №33637832 про стягнення з боржника - ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття»суми коштів на користь різних кредиторів, в тому числі ініціюючих кредиторів у цій справі на загальну суму 482854,86 грн.

Зокрема, до зведеного виконавчого провадження приєднано ряд нових виконавчих проваджень про стягнення з боржника суми коштів, а саме:

1. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №34864515 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Офіс-центр 3»7708,76 гри. та 1609,50 грн. у відшкодування судового збору.

2. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №34864005 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Офіс-центр 4»30628,86 грн. та 1203,60 грн. у відшкодування судового збору.

3. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №34862954 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Транскарпатбуд»74516,89 грн. та 1609,50 грн. у відшкодування судового збору.

4. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №34862284 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Транскарпатбуд»20 000,00 грн. та 1609,50 грн. у відшкодування судового збору.

5. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №34862562 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Транскарпатбуд»54 000,00 грн. та 1609,50 грн. у відшкодування судового збору.

6. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №34863278 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Транскарпатбуд»500 000,00 грн. та 10000,00 грн. у відшкодування витрат на сплату судового збору.

7. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 30.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №34863574 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Транскарпатбуд»12320,00 грн. та 1609,50 грн. у відшкодування судового збору.

8. згідно Постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 26.07.2012р. до зведеного виконавчого провадження ЗЧ2336378312 було приєднано виконавче провадження ВП №33399580 про стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 53993,01 грн.

Таким чином, в провадженні вказаного ВДВС Ужгородського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з боржника на користь кредиторів, в тому числі ініціюючих, загальної суми коштів в розмірі 1 255 273, 48 грн.

Порядок виконання зведеного виконавчого провадження визначено ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

На даний момент суми коштів, які були перераховані боржником на депозитний рахунок органу виконавчої служби не розподілені.

Таким чином, порядок їх розподілу між кредиторами в рамках зведеного виконавчого провадження унормовано ст.43 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум здійснюється в порядку черговості, згідно якої тільки у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

Разом з тим, як вбачається з відомостей про зведене виконавче провадження, наявні на рахунку ДВС кошти боржника в сумі 482854,86грн. недостатні для погашення вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження.

При цьому, згідно приписів ст.44 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею. При цьому вимоги ініціюючих кредиторів підлягають задоволенню в шосту чергу.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги, у разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Згідно матеріалів справи вбачається, що суми коштів, яка була зарахована боржником на відповідний рахунок органу виконавчої служби є майже в тричі меншою ніж загальна сума, що підлягає до стягнення на користь стягувачів з боржника в рамках зведеного виконавчого провадження.

Зазначений порядок розподілу коштів визначений ст.43 та 44 Закону України «Про виконавче провадження»не передбачає винятків.

Нормами абзацу 1 ст. 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність визначена законодавцем, як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, за приписами Закону про банкрутство вказані ознаки складають ознаки неплатоспроможності, а їх наявність у сукупності, із підтвердженням належними доказами у справі, є підставою для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою.

При цьому, положення цього закону містять норми щодо вимог стосовно належних та достатніх доказів на підтвердження згаданих ознак неплатоспроможності.

Так, зокрема положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Норми ст. 1071 Цивільного кодексу України визначають підстави списання банком грошових коштів з рахунка клієнта. За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження, підтвердженого належними доказами у справі, відсутні ознаки його неплатоспроможності

Поряд з цим, Закон про банкрутство не ставить додаткових вимог стосовно ознак неплатоспроможності боржника, у тому числі і стосовно причин та обставин відкриття та здійснення відповідного виконавчого провадження по стягненню заборгованості з боржника, дій державного виконавця у такому виконавчому провадженні.

Викладена позиція узгоджується із вимогами ст. 34 ГПК України щодо достатності, належності і допустимості доказів у господарському процесі: господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачений у ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Виходячи з викладеного, не потребується додаткове з'ясування судом обставин щодо причин, за яких виникла та не була боржником сплачена кредиторам заборгованість, що покладена в основу заяви про порушення справи про банкрутство. Викладена позиція узгоджується із нормами Закону про банкрутство, відповідною судовою практикою (постанова ВГСУ від 04.04.2012р. у справі №44/268-б), а також нормами ГПК України (ст.ст. 32-34) щодо предмету доказування у конкретній господарській справі та обов'язку доказування обставин, який покладається саме на сторону, а не на господарський суд, який оцінює подані у справі докази та встановлює на підставі цих доказів відповідні обставини та факти.

Отже, наявність та підтвердженність ознак неплатоспроможності боржника та підстав (ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство) для порушення відповідної справи про банкрутство не ставиться в залежність від причин неплатоспроможності боржника. Такий висновок повністю узгоджується із таким принципом підприємницької діяльності, як здійснення підприємництва на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1-3 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства, як арбітражні керуючі.

За наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна суди зобов'язані розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна боржника та відповідно мотивувати свої висновки про відхилення тих чи інших кандидатур та мотивувати прийняте рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури розпорядником майна боржника.

Такі обов'язки суду випливають з положень статей 4-2, 22 ГПК України, статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про рівність всіх перед законом і судом та рівність прав учасників провадження у справі про банкрутство, а також рівність прав кандидатів на визнання їх учасниками провадження у справі про банкрутство у випадку призначення розпорядником майна.

Отже, відповідно до частини 3 статті 3-1 та частини 5 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки із зазначенням в ухвалі про призначення розпорядника майна мотивів, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

При цьому призначення арбітражного керуючого розпорядником майна боржника по справі є прерогативою господарського суду.

Відтак, господарський суд Закарпатської області вирішуючи питання призначення розпорядника майна боржника, враховуючи принцип територіальності, оскільки боржник та його майнові активі знаходяться у м. Ужгороді, з метою зниження витрат при виконанні повноважень розпорядника майна та враховуючи місцезнаходження кредиторів, дійшов висновку про доцільність призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича, який також мешкає у м. Ужгороді.

Відтак, оскільки факт неплатоспроможності боржника судом встановлено, безспірність заявлених вимог кредитора підтверджується поясненнями сторін та поданими документами, є підстави для прийняття ухвали підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст. 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86, 89 ГПК України, господарський суд Закарпатської області, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати розмір вимог ініціюючих кредиторів -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород, фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород, приватного підприємства „Аміра Т.Ч.Ч.К.", с. Михайловичі, Самбірського району Львівської області та фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Мукачево, якими подано заяву про порушення справи про банкрутство ПАТ „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" на суму 428699,43грн.

2. Зобов'язати заявників подати за їх рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. Примірник газети з оголошенням подати суду у десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали.

3. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича (ліцензія серії АВ №116176 від 20.01.2005р., місце проживання: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2; тел. НОМЕР_1).

4. Зобов'язати розпорядника майна боржника у строк не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання подати суду складений реєстр вимог кредиторів відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 р. № 788, письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстр заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів.

4. Призначити перші загальні збори кредиторів, які повинні відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання.

5. Призначити попереднє засідання господарського суду у справі №5008/977/2012, яке повинно відбутись не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання.

6. Копію ухвали надіслати ініціюючим кредиторам, боржнику, розпоряднику майна боржника та державному органу з питань банкрутства.

Суддя О.Ф. Ремецькі