Decision № 27856450, 28.11.2012, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа № 0907/2-8298/2011

Категорія 52

Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Девляшевського В.А., Шалаути Г.І.

секретаря Городецької У.С.

з участю апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі, стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

В грудні 2011 року позивач звернувся в суд із позовом про поновлення на роботі посилаючись на те, що 01.04.1997 року він був прийнятий на роботу до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на посаду юриста-помічника генерального директора. Пізніше, 11.06.2001 року, переведений на посаду заступника генерального директора по фінансах. Наказом №106 від 04.11.2011 року його звільнено за власним бажанням. Однак дане звільнення він вважає незаконним, оскільки заяву писав під тиском керівництва і наміру звільнятись він не мав, а тому вказану заяву він відкликав. В подальшому тиск на нього посилився та його змусили написати повторну заяву на звільнення, що він і зробив та його звільнено з роботи. Просив позов з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог - стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи задовольнити.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

_________________

Справа № 2/0907/8298/2011 Головуючий у І інстанції: Островський Л.Є.

Провадження № 22ц/0990/2231/2012 Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.

Категорія 52

Вирішено поновити ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 04.11.2011 року.

В задоволенні вимог в частині стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи - відмовлено.

На дане рішення, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що в період часу між його незаконним звільненням та поновленням на попередній роботі, він працював на ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на посаді заступника директора, де розмір його середньої зарплати був меншим від розміру середньої зарплати, яку він одержував на Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Також апелянт вказує, що суд, при визначенні середньої заробітної плати, не з'ясував кількість робочих днів, відпрацьованих ним на Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в вересні, жовтні 2011 року з врахуванням його перебування на листках тимчасової непрацездатності.

З вищенаведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В засіданні апеляційного суду апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час й місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Так, в період часу між незаконним звільненням та поновленням на попередній роботі, ОСОБА_2 працював на державному міському підприємстві «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на посаді заступника директора, де розмір його середньої зарплати був меншим від розміру середньої заробітної плати, яку він одержував на Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (надалі - ОДОСП).

Під час розгляду справи судом першої інстанції при визначенні середнього заробітку позивача за місцем роботи на ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та на Івано-Франківському ОДОСП суд здійснив поділ сумарної заробітної плати за останні два повні робочі місяці, вказані в поданих довідках, на два.

При цьому місцевий суд порушив вимоги норм матеріального права, зокрема вимоги ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100.

Зокрема, згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці», відповідно до п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (надалі - Порядок). Висновки щодо застосування норм вказаного порядку при обчисленні середньої заробітної плати містяться в постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 року. Вказане рішення Верховного Суду України, згідно ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Відповідно до п.5 розд. IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством-календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи , яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. З п. 8 Порядку).

При визначені кількості відпрацьованих робочих днів протягом двох останніх місяців роботи перед незаконним звільненням (вересень, жовтень 2011року) суду першої інстанції слід було враховане наступне: загальна кількість робочих днів в цей період становила 43 дні, з них 16 робочих днів (з 22.09.2011 по 13.10.2011року) ОСОБА_2 перебував на листках тимчасової непрацездатності (№355776, №297508). Отже, кількість фактично відпрацьованих ним робочих днів у вересні - жовтні 2011 року становить 27.

Заробітна плата за вересень-жовтень 2011 року відповідно до довідки відповідача від 28.08.2012 року №50 становила 10 709, 87 гри. Таким чином, середньоденна заробітна плата становила 396,66 гри. Відповідно до вимог п.8 Порядку розмір середньої заробітної плати за грудень 2011р. - вересень 2012 р. на Івано-Франківському ОДОСП становив би 83 298,60 грн. За цей період часу роботи на ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» позивач одержав заробітну плату в розмірі 56 044,44 грн. Отже різниця заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи ОСОБА_2 складає 27 254 грн.16 коп., яку необхідно стягнути в його користь з відповідача та з останнього в дохід держави 272 грн.54 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Аналізуючи в сукупності здобуті докази, колегія суддів вважає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, а тому розглянувши справу, в межах пред'явленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 жовтня 2012 року про відмову у задоволенні вимоги про стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 в частині стягнення різниці заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи задовольнити повністю.

Стягнути з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь ОСОБА_2 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за період з 01 грудня 2011 року по 30 вересня 2012 року в сумі 27 254 грн.16 коп.( двадцять сім тисяч двісті п'ятдесять чотири гривні шістнадцять копійок) та 272 грн.54 коп.( двісті сімдесять дві гривні п'ятдесять чотири копійки) судового збору в дохід держави за розгляд справи апеляційним судом на розрахунковий рахунок: р\р - 31212206780002; отримувач - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код ЄДРПОУ отримувача - 37952250; МФО отримувача - 836014; банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області; код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.І. Шалаута

В.А. Девляшевський

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк