Court ruling № 2744686, 24.06.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2008 року № К-1720/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на ухвалуЖитомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р.

тапостановугосподарського суду Хмельницької області від 11.07.2006 р.

у справі№ 6/157-нА господарського суду Хмельницької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Проскурів»

доДержавної податкової інспекції у м. Хмельницькому

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Приватної фірми «Локомотив»

проскасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2006р. №0002092301/0, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2006 р. позивач - ТОВ «Ресторан «Проскурів» звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 10.05.2006 р. № 0002092301/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 10110 грн., в тому числі 8100 грн. основний платіж та 2010 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 11.07.2006 р. у справі № 6/157-нА, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р., позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Хмельницькому оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, просить скасувати їх і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступні обставини справи.

ДПІ у м. Хмельницькому була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Ресторан «Проскурів» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р., за результатами якої складено акт № 2021/23-4/14145021 від 27.04.2006 р.

Перевіркою зафіксовано, що в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем у 4-му кварталі 2005 р. не віднесено до складу валового доходу безповоротну фінансову допомогу у вигляді кредиторської заборгованості суми заборгованості платника перед іншою юридичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, в сумі 43177,94 грн. Кредиторська заборгованість перед ПФ «Локомотив» в сумі 43177,94 грн. виникла 20.11.2002 р. у звязку з проведенням розрахунків ПФ «Локомотив» в рахунок погашення боргу ТОВ «Ресторан «Проскурів» по комунальних платежах. Дана заборгованість залишилась непогашеною станом на 01.01.2003 р. та станом на 01.04.2006 р. В результаті чого ТОВ «Ресторан «Проскурів» занижено податок на прибуток за 2005 р. на суму 8 100 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Хмельницькому 10.05.2006 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002092301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 10110 грн., в тому числі 8100 грн. основний платіж і 2010 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності визначення податковим органом суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до безповоротної фінансової допомоги відноситься, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено судами, 28.05.1998 р. між ТОВ «Ресторан «Проскурів» та Приватною фірмою «Локомотив» укладено договір про співробітництво № 2711, згідно з п. 1 якого сторони здійснюють взаємні поставки товарів, робіт, послуг і надають одне одному тимчасову фінансову допомогу. Пунктом 2.3 даного договору передбачено, що строки виконання зобовязань сторін, визначених в п. 2.1 договору, узгоджуються ними в робочому порядку.

Додатком № 1 від 01.06.1999 р. сторони угоди встановили, що дебетове сальдо, передбачене п. 3.1 договору від 28.05.1998 р. № 2711, ліквідується боржником протягом місяця з моменту припинення дії даного договору.

На виконання умов договору Приватною фірмою «Локомотив» в рахунок погашення боргу по комунальних платежах ТОВ «Ресторан «Проскурів» було перераховано 43 177,94 грн., в результаті чого станом на 20.11.2002 р. у позивача утворилась кредиторська заборгованість перед Приватною фірмою «Локомотив».

Зазначені обставини визнані відповідачем, проте про угоди, укладені між ТОВ «Ресторан «Проскурів» та Приватною фірмою «Локомотив», в акті перевірки вказано не було. Однак, як вірно відмічено судом апеляційної інстанції, не зазначення про ці угоди в акті не свідчить про відсутність їх на момент перевірки.

Протоколами про продовження дії договору від 28.05.1998 р. № 2711, підписаного ТОВ «Ресторан «Проскурів» та ПФ «Локомотив», підтверджується факт пролонгації цього договору на 2000-2006 роки.

Виходячи з того, що строк дії договору про співробітництво № 2711 від 28.05.1998 р. не закінчився, суди дійшли вірного висновку, що фінансова допомога в сумі 43177 грн., надана ПФ «Локомотив» позивачу в межах даного договору, є кредиторською заборгованістю ТОВ «Ресторан «Проскурів» та не має статусу безповоротної фінансової допомоги і на цю суму не повинен збільшуватися валовий дохід позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р. та постанову господарського суду Хмельницької області від 11.07.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Патюк А.О.