Court ruling № 2744685, 15.01.2008, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2008 року № К-17324/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Каліушку Ф.А.

за участю представників:

позивача: Бугай В.М., дов. № 09-18/1309 від 28.12.2007 р.;

відповідача 1: Сарбаш О.О., дов. б/н від 31.12.2008 р.;

відповідача 2: не зявився;

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області

на ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 р.

тапостанову господарського суду Донецької області від 26.03.2007 р.

у справі№ 31/20 господарського суду Донецької області

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до1. Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області

2. Головного управління Державного казначейства Донецької області

про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в сумі 702 097,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Державного бюджету України заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість в сумі 702097,88 грн.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.03.2007 р. у справі № 31/20, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2006 р. в сумі 702097,88 грн., а також судовий збір в сумі 1700 грн.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від того, чи здійснена податковим органом зустрічна перевірка контрагентів платника по всіх ланцюгах постачання та можливості здійснення такої перевірки.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Маріуполі оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 26.03.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 р. і прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін, а скаргу податкової інспекції - без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.07.2006 р. позивач надав до ДПІ у м. Маріуполі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 р., в якій задекларував суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, в розмірі 80 572 287 грн.

ДПІ у м. Маріуполі були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок підприємства за період червень 2006 р., про що складено акт перевірки від 19.09.2006 р. № 52/23-0/00191158.

За результатом перевірки було встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006 р. на суму 3 710 грн. (податкове повідомлення-рішення № 000015230/0 від 25.09.2006 р.) та попередньо підтверджена сума до відшкодування 71 542 039 грн.

Бюджетне відшкодування ПДВ за червень 2006 р. після зменшення суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки частково було відшкодовано з бюджету за висновками податкового органу, про що свідчать виписки по рахунку від 23.11.2006 р., 30.11.2006 р., 29.09.2006 р. на загальну суму 69 852 133 грн. та зараховано в рахунок платника з ПДВ по уточнюючому розрахунку № 1411 від 10.08.2006 р. у сумі 9 026 538 грн.

Податковим повідомлення-рішенням № 000122234/0 від 19.12.2006 р. залишок суми бюджетного відшкодування був зменшений на 226 955,66 грн. Позивачем дане рішення оскаржено до суду, в звязку з чим, спірна сума не включена позивачем до суми позову у даній справі.

На підставі висновків ДПІ від 27.12.2006 р. № 1245 позивачу було відшкодовано 760 852,46 грн. Решту суми у розмірі 702 097,88 грн. бюджетного відшкодування відповідачі не відшкодували на рахунок позивача в порядку та строки, визначені в Законі.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Згідно пп. 7.7.1 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону звітний (податковий) період період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій щодо помилковості доводів податкового органу про те, що право позивача на відшкодування повинно підтверджуватись результатами зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробників товарів, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів субєкта оподаткування у якості обовязкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Підпункт 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України повязує з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних товарів (послуг) у податковому періоді, що передує звітному.

Судами встановлено, що вказані умови позивачем були дотримані.

Крім підтвердження сплати позивачем суми податку на додану вартість по операціям з контрагентами, за якими сформований податковий кредит, судами встановлено, що податковий орган підтвердив зустрічними перевірками контрагентів позивача по першому ланцюгу постачання, формування ними податкових зобовязань по операціям, за якими видані позивачу податкові накладні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування в розмірі 702097,88 грн. узгоджується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2007 р. та постанову господарського суду Донецької області від 26.03.2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.