Справа № 2033/3678/2012
Провадження 2/2033/1509/2012
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2012 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 „ПриватБанк до ОСОБА_3 про звернення стягнення, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказана цивільна справа.
Через канцелярію суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зупинення провадження по даній цивільній справі до набрання законної сили судового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ПАТ КБ „Приватбанк, ТОВ „Автокредит плюс про визнання договору застави рухового майна недійсним та визнання дій ПАТ КБ „ПриватБанк щодо самовільного вилучення автомобіля ВАЗ 21121, держаний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 неправомірними.
Сторони та їх представники до судового засідання не зявилася.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про зупинення провадження по даній цивільній справі підлягає задоволенню, оскільки дійсно до Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 подано позовну заяву, якою вона оскаржує договір застави нерухомого майна від 22.11.2007 року №DN81АR03110158, яким ОСОБА_3 передав ПАТ КБ „Приватбанк автомобіль НОМЕР_2. У свою чергу ПАТ КБ „ПриватБанк подали до суду позовну заяву до ОСОБА_3, яким просять в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави вищевказаний автомобіль.
Ухвалою суду від 11.07.2012 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ПАТ КБ „Приватбанк, ТОВ „Автокредит плюс про визнання недійсним договору застави недійсним відкрито. Справу не розглянуто.
Оскільки вирішення спору по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ПАТ КБ „Приватбанк, ТОВ „Автокредит плюс про визнання договору застави рухового майна недійсним та визнання дій ПАТ КБ „ПриватБанк щодо самовільного вилучення автомобіля ВАЗ 21121, держаний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 неправомірними матиме преюдиційне значення при розгляді цивільної справи за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк до ОСОБА_3 про звернення стягнення, суд вважає необхідне зупинити провадження по справі.
Крім того, відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 210 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 201, 202 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Зупинити провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Банку „ПриватБанк до ОСОБА_3 про звернення стягнення до вирішення іншої справи, а саме: цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банку „ПриватБанк, Товариство з обмеженою відповідальністю „Автокредит плюс про визнання недійсним договору застави нерухомого майна.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які не були присутні під час проголошення ухвали мають право оскаржити ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя
The court decision No. 26719396, Nemyshlianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Frunzenskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 09.10.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 2033/3678/12. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: