Court ruling № 26317460, 19.09.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2012 р. м. Київ К-1247/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року

у справі № 2а-11126/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькагро-Маркет»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька (далі -відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 0005981500/0/18192 від 29 грудня 2008 року (в редакції заяви про зміну підстав позову від 28 серпня 2009 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 0005981500/0/18192 від 29 грудня 2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2343954,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 117198,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Донецькагро-Маркет»судові витрати з судового збору у сумі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість з питання арифметичних або методологічних помилок у поданій ТОВ «Донецькагро-Маркет»в податковій декларації за вересень 2008 року (дата реєстрації в податковому органі - 20 жовтня 2008 року вх. № 68462; декларація звітна), в податковій декларації за жовтень 2008 року (дата реєстрації в податковому органі -19 листопада 2008 року вх. № 78108; декларація звітна), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2008 року (дата реєстрації в податковому органі -26 листопада 2008 року) та на виконання наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», за результатами якої був складений акт № 4776/15/34849808 від 22 грудня 2008 року.

За висновками акта перевірки на підставі підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: зменшується залишок від'ємного значення за вересень 2008 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) на суму 192562,00 грн. та збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку на додану вартість до бюджету, на суму 1264494,91 грн. (рядок 27 декларації); зменшується залишок від'ємного значення за жовтень 2008 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) на суму 175238,00 грн. та збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку на додану вартість до бюджету, на суму 1079458,71 грн. (рядок 27 декларації).

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлені відхилення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2008 року по операціях з поставки на митній території України, а саме: невідображення ТОВ «Донецькагро-Маркет»у декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року у графі 1А обсягу поставки на загальну суму 7285284,53 грн. і у графі 9В суми податку на додану вартість 1457056,91 грн., що призвело до заниження нарахованої суми податку на додану вартість до сплати; невідображення ТОВ «Донецькагро-Маркет»у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у графі 1А обсягу поставки на загальну суму 6273483,45 грн. і у графі 9В суми податку на додану вартість 1254696,71 грн., що призвело до заниження нарахованої суми податку на додану вартість до сплати.

29 грудня 2008 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005981500/0/18192, яким згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Донецькагро-Маркет»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2461152,00 грн., у тому числі: 2343954,00 грн. -за основним платежем, 117198,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а оспорювань податкове повідомлення-рішення -без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що здійснена перевірка не може вважатися камеральною, оскільки при її проведенні податковим органом були використані дані з інших джерел, ніж податкові декларації, тоді як за результатами перевірки не встановлені арифметичні або методологічні помилки при складенні позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість, у зв'язку з чим визначення податкових зобов'язань позивачу шляхом проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та прийняття за її наслідками податкового повідомлення-рішення відповідно до підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не відповідає вимогам закону. Також суди виходили з того, що підчищення, помарки та виправлення не є підставою для невизнання податкових декларацій згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зокрема, підпунктом «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків (абзац 2 підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Разом з цим, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

У випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відокремлено підстави для визначення податкових зобов'язань за наслідками: камеральних перевірок, що проводяться виключно із застосуванням даних податкових декларацій та пов'язані лише з арифметичними або методологічними помилками у них; документальних перевірок, під час яких можуть застосовуватися інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та з зборів незалежно від способу їх подачі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04 грудня 2008 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька при перевірці показників податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2008 року направила позивачу запит за вих. №16296/10/15-013 щодо правовідносин із контрагентами, по яких встановлено розбіжності, та зобов'язала ТОВ «Донецькагро-Маркет» у десятиденний строк надати перелічені у запиті документи (т.2 арк. справи 21).

В свою чергу, ТОВ «Донецькагро-Маркет»витребувані податковим органом документи не надало, що виключає можливість проведення документальної невиїзної перевірки, проте направило до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, якими позивач збільшив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2008 року -на 1464225,57 грн., за жовтень 2008 року -на 1554100,10 грн. (т.1 арк. справи 252-255, 263-273).

Листами від 29 грудня 2008 року за вих. № 18191/10/28-013-10 та від 30 грудня 2008 року за вих. № 18268/10/28-013-10 ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька повідомила ТОВ «Донецькагро-Маркет»про неприйняття уточнюючих розрахунків, поданих позивачем, на підставі підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку із наявністю в них виправлень, підчищень та помарок (т.2 арк. справи 72,74).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, уточнюючі розрахунки, подані позивачем, містять усі необхідні реквізити, підписані посадовими особами та скріплені печаткою ТОВ «Донецькагро-Маркет».

З огляду на встановлене, колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зважаючи на спосіб проведення перевірки та з урахуванням того, що податковим органом не були враховані документи, на підставі яких позивач визначав базу оподаткування податком на додану вартість, та уточнюючі розрахунки.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна