Court ruling № 25835937, 05.07.2011, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

справа № 2-2312/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2011 року липня п'ятого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Майної Г. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з договору, -

встановив:

Відповідач заперечень проти позову не надав, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин не повідомив, свого представника до суду не направив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника до суду подана заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю своїх вимог, пред'явлених через суд у травні 2010 року, на предмет дострокового повернення частини кредиту з кінцевим строком платежу до 27.09.2014 зі стягненням процентів та неустойки з підстав прострочення відповідачем сплати погоджених щомісячних платежів щодо повернення кредиту і сплати процентів, у зв'язку з чим з урахуванням погашення боргу частково за рахунок застави просив стягнути на свою користь 138 939 гривень 26 коп.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Відповідач отримав 28.09.2007 від позивача у власність 30 590 доларів США на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору № 2203050744401-А-USD від 28.09.2007, долученого до справи в копії (а.с. 38-43).

На цих умовах, що обов'язкові для сторін згідно з ст. 629 ЦК України, валютні кошти отримані в кредит для придбання автомобіля з поверненням частинами у визначені узгодженим графіком строки з кінцевим терміном 27.09.2014 під проценти за користування коштами в розмірі 12,5 % річних. Цим договором в пункті 5.6. обумовлене право позивача на свій розсуд вимагати дострокового повернення боргу на випадок порушення відповідачем своїх обов'язків з повернення кредиту, про що направити відповідачу повідомлення за 30 днів до терміну виконання.

Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позивачу кредит з виплатою процентів, дотримуючись умов п. 4.1., 4.2. цього договору про розміри і строки виплати, що мав виконувати згідно з ст. 526 ЦК України.

Зобов'язання відповідача за укладеним договором забезпечувалися пенею в розмірі 0,04 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п. 8.1 цього договору). Так само, виконання зобов'язання відповідачем забезпечувалися за п. 2 договору передачею відповідно до ст. 572 ЦК України в заставу автомобіля марки «Ніссан»з державним номерним знаком АЕ 9424 ВТ.

Суд відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України за браком доказів підтвердження виконання відповідачем свого зобов'язання згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 545 ЦК України дійшов висновку про його порушення, у зв'язку з чим позивач обґрунтовано надіслав 19.03.2009 відповідачу вимогу №25/16-300/1 про дострокове виконання зобов'язань (а.с. 44).

Оскільки іншого відповідачем не спростовано, суд за перевіреними в судовому засіданні розрахунками позивача (а.с. 14-20) дійшов висновку, що позивач достроково звернув стягнення на предмет застави відповідно до ст. 590, 591 ЦК України. Як вбачається з повідомлених позивачем відомостей, від реалізації предмета застави за рахунок виручки 06.05.2010 повністю задоволені вимоги позивача лише зі сплати процентів, і не покритим залишився основний борг в еквіваленті до 15 799,43 доларів США та нараховані суми пені.

Таким чином, у з'ясованих дійсних обставинах відповідач прострочив виконання взятих перед позивачем зобов'язань в порушення ст. 530 ЦК України, на підставі чого позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України набув право дострокового виконання зобов'язання у всій сумі боргу з нарахуванням процентів за користування коштами до дня кінцевого розрахунку, а відповідач мав виконати відповідний цьому обов'язок, який виконаний ним примусово 06.05.2010 частково за рахунок предмета застави, на підставі чого згідно з ст. 611 ЦК України права позивача підлягають захисту з присудженням на його користь з відповідача основного боргу в сумі 125 218 гривень 38 коп. Так само, за весь час прострочення повернення кредиту і процентів позивач відповідно до ст. 550 ЦК України вправі вимагати сплати на його користь відповідачем в межах заявлених вимог згідно з ст. 11 ЦПК України 6 225 гривень 96 коп. пені.

До наслідків порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань зі сплати простроченої частини кредиту і залишку кредиту, що повертається достроково, а так само зі сплати процентів за кредит, суд відносить згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України обов'язок сплатити позивачу три відсотки річних за час прострочення їх виплати, з яких заявлено позивачем лише 1 209 гривень 49 коп., нарахованих на основний борг, і 317 гривень 28 коп., нарахованих на додаткові вимоги, якими є проценти за кредит.

Разом з цим суми грошового боргу не підпадають під перерахунок з урахуванням індексу інфляції за правилами ст. 625 ЦК України на заявлену позивачем суму 5 968 гривень 16 коп., оскільки інфляція -це знецінювання грошей і безготівкових коштів, супроводжуване ростом цін на товари і послуги. Відповідно, показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання на певній території, зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Через це застосування до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за своєю правовою природою є відшкодуванням збитків, завданих кредитору внаслідок знецінювання його грошових коштів у зв'язку зі зростанням загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу. Звідси, відповідальність за статтею 625 ЦК України встановлена за знецінювання валюти грошового зобов'язання, визначеної за статтею 524 цього Кодексу, а тому на рівень інфляції гривні, як грошової одиниці України, не можуть індексуватися суми боргу з грошового зобов'язання, вираженого в еквіваленті до іноземної валюти, що не виключає застосування індексу інфляції такої іноземної валюти, яке предметом позову у цій справі не визначалося.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 218, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»задовільнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»(код ЄДРПОУ 14352406, м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_2 (ІПН 26310001114) 125 218 гривень 38 коп., еквівалентних 15 799 доларів США 43 центів, основного боргу, 6 225 гривень 96 коп. пені та 1 526 гривень 77 коп. трьох відсотків річних за час прострочення виплати основного боргу і процентів, а разом -132 971 гривень 11 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»(код ЄДРПОУ 14352406, м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_2 (ІПН 26310001114) відшкодування справленого судового збору в сумі 1 329 гривень 71 коп. та 120 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_2 має право подати до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення його копії, а така само відповідачем -з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя