№ 25766426, 23.08.2012, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2012 року Справа № 5005/2673/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П..- доповідача

суддів: Чус О.В.. Швеця В.В.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Мильнікова Л.О. представник, довіреність №б/н від 28.12.11;

від відповідача: ОСОБА_5. представник, довіреність №144 від 20.08.12;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011р.

у справі №5005/2673/2011

за позовом Закритого акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи"

(смт Царичанка, Дніпропетровська область)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач - Закрите акціонерне товариство "Царичанський завод мінводи" з позовом до відповідача - Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 в якому просить стягнути суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 26489,86грн. та 3% річних - 1580,85грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем неналежним чином не виконано зобов'язання за договором від 01.03.2007 № 25 щодо своєчасної та повної оплати оренди приміщення та інших витрат, пов'язаних з утриманням такого приміщення. Сума основного боргу за період з 01.12.2007 по 28.02.2008 склала по орендній платі -1750,36грн., по додатковим платежам -16378,66грн. Сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції становить 25336,52грн. і 3% річних -1399,05грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.11р. у справі № 5005/2673/2011 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на користь закритого акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" 26489,86грн. -заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1580,85грн. -3% річних, 280,71грн. - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд вважав, що відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання за вказаним договором і заборгованість за період з 01.12.2007 по 28.02.2008 склала по орендній платі -1750,36грн., по додатковим платежам -16378,66грн.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Фізична особа -підприємць ОСОБА_4, зернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у даній справі.

Так скаржник зазначає, що 08.09.08р. припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців , яка мститься в матеріалах справи. Отже, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України суд повинен був припинити провадження у даній справі.

Крім того договір оренди № 25 від 01.03.07р. та Акт прийому -передачі до цього договору -скаржником не підписувався.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.12р. прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду у судому засіданні 23.08.12р.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення -без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні 23.08.12р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті її ліквідації.

Згідно з ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Частиною 17 ст.47 цього Закону передбачено, що державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи з відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

В матеріалах справи міститься довідка Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (серія НОМЕР_1) в якій прямо зазначено, що в Державному реєстрі міститься інформація про припинення підприємницької діяльності - ОСОБА_4 з 08.09.08р.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з наведеного, наявними у матеріалах справі належними та допустимими доказами підтверджується факт припинення підприємницької діяльності відповідача з 08.09.08р.

Відповідно до ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про

той же предмет і з тих же підстав; 3) виключено; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи

або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ -задовольнити.

Припинити провадження у справі № 5005/2673/2011.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2012р. у справі №5005/2673/2011 - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя О.В. Чус

Суддя В.В. Швець