Decision № 25689708, 17.08.2012, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.12 Справа№ 5015/1632/12

За позовом: Приватного підприємства „Лада-Плюс", м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Земкомерц", м. Львів

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк", м. Іллічівськ Одеської області.

про визнання договорів недійсними та визнання права власності

головуючий суддя Чорній Л.З.

суддя Артимович В.М.

суддя Кітаєва С.Б.

За участю представників:

від позивача: Піцикевич В.В.- представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Денисенко Л.М. -представник

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством „Лада-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Земкомерц", м. Львів та Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк", м. Іллічівськ Одеської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. на підставі якого ПП „Лада-Плюс" відчужено ТзОВ „Земкомерц" земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004; про визнання в частині недійсним договору іпотеки від 24.05.2011р., на підставі якого передано в іпотеку ПАТ „Марфін-Банк" земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004; про визнання незаконним та скасування державного акту серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ „Земкомерц" на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004; про визнання за ПП „Лада-Плюс" права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

Ухвалою суду від 25.04.12 р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 23.05.12 р. Вказаною ухвалою витребувано в приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. спірний договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки від 13.05.2011р. та всі документи, що були подані нотаріусу сторонами договору купівлі-продажу при укладенні даного договору; у Відділу Держземагентства в Жовківському районі Львівської області державний акт серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ „Земкомерц" на земельну ділянку. В приватного нотаріуса Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В. витребувано спірний договір іпотеки від 24.05.2011 року та документи, що були подані нотаріусу сторонами договору іпотеки при укладенні даного договору. Засвідчені копії цих документів були надані суду.

Ухвалою суду від 29.05.12 р. судом вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони ТзОВ „Земкомерц" (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 200; код ЄДРПОУ 33981329) вчиняти дії щодо відчуження та передання в іпотеку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська; кадастровий номер 4622785700:03:001:0004; заборони будь-яким третім особам вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності чи реєстрації передання в іпотеку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська; кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

Ухвалою суду від 29.05.12 р. розгляд справи відкладено на 12.06.12 р. Ухвалою суду від 12.06.12 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 09.07.12 р. Ухвалою суду від 09.07.12 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Автоматизованою системою документообігу суду членами колегії визначено: головуючий суддя Чорній Л.З., судді Артимович В.М. та Гутьєва В.В., розгляд справи призначено на 17.07.12 р. Ухвалою суду від 17.07.12р. розгляд справи відкладено на 08.08.12 р. Автоматизованою системою суду у зв'язку з перебуванням судді Артимовича В.М., який бере участь у розгляді даної справи у складі трьох суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл члена колегії суддів та членом колегії суддів визначено суддю Кітаєву С.Б., розгляд справи відкладено на 15.08.12 р. 15.08.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Гутьєвої В.В. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл члена колегії суддів та членом колегії визначено суддю Артимовича В.В. В судовому засіданні 15.08.12 р. оголошено перерву до 17.08.12 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, зокрема, що договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. підписано представником ПП „Лада-Плюс" без будь-яких повноважень, жодних дій щодо наступного схвалення договору ПП „Лада-Плюс" не вчинялось. Таким чином, ПП „Лада-Плюс" як сторона договору купівлі-продажу не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення. При укладенні договору купівлі-продажу не дотримана вимога ч.2 ст.203 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В зв'язку з недійсністю договору купівлі-продажу підлягає скасуванню і державний акт на право власності ТзОВ „Земкомерц" на спірну земельну ділянку серії ЯЛ №685926. Крім того, передати земельну ділянку в іпотеку міг лише її власник, ТзОВ „Земкомерц", укладаючи договір іпотеки, не набув права власності на земельну ділянку, а тому не мав права укладати договір іпотеки, в зв'язку з чим договір іпотеки підлягає визнанню недійсним в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив в повному обсязі з мотивів не доведення позивачем обізнаності відповідача-1 про наявні обмеження щодо представництва ПП „Лада-Плюс" директором підприємства. В судовому засіданні подав клопотання №15/8-3 від 15.08.12 р. відповідно до якого просив суд витребувати від Головного управління статистики у Л/о належним чином засвідчені копії балансу ПП „Лада-Плюс" та звіту про фінансові результати ПП „Лада-Плюс" за перше півріччя 2012 р. Колегією суддів відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки витребування даних документів не підтвердить та не спростує твердження відповідача про наступне схвалення юридичною особою позивача факту продажу спірної земельної ділянки, адже підприємством позивача відображено відчуження земельної ділянки в балансі та звіті про фінансові результати ПП „Лада-Плюс" за 2011 р.

Представник відповідача-2 в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив в повному обсязі з мотивів не доведення позивачем обізнаності відповідача-1 про наявні обмеження щодо представництва ПП „Лада-Плюс" директором підприємства. Також, у відзиві відповідача-2 наголошується на наступному схваленні спірного договору купівлі-продажу при укладенні позивачем договору поруки від 24.05.2011р.

Позивачем були надані суду додаткові пояснення по справі, в яких Позивач заперечував проти доводів, наведених у відзиві відповідача-1 та відповідача-2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

13.05.2011р. між ПП „Лада-Плюс" та ТзОВ „Земкомерц" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого приватне підприємство „Лада-Плюс" в особі директора, який діє на підставі протоколу №12 Загальних зборів учасників від 18.09.2008р., Музика Р. В., продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Земкомерц", в особі директора Блажкевича Р.І., який діє на підставі протоколу №4 Загальних зборів учасників від 01.06.2010 р.купило земельну ділянку, що розташована по вул. Київській в с. Малехів Жовківського району, Львівській області, площею 3,5717 га, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004. Відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №545520, виданого 23.03.2011р. Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області на підставі рішення №31 від 24.01.2011 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462270002000007. Пунктом 4.7 визначено, що згідно ст.334 ЦК України, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. та зареєстровано в реєстрі за №329.

17.05.2011р. ТзОВ „Земкомерц" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011 року отримано державний акт про право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЛ №685926.

Як встановлено судом, оплата вартості придбаної відповідачем-1 земельної ділянки не здійснювалась.

24.05.2011р. між ТзОВ „Земкомерц" та ПАТ „Марфін Банк" укладено договір іпотеки, на підставі якого передано в іпотеку ПАТ „Марфін банк" спірну земельну ділянку. Договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В. Договір іпотеки укладено для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р., що укладений між ТзОВ „Земкомерц" та ПАТ „Марфін Банк".

Крім того, 24.05.2011р. між ПП „Лада-Плюс" та ПАТ „Марфін Банк" укладено договір поруки №06257-СО, за умовами якого ПП „Лада-Плюс" поручається перед ПАТ „Марфін банк" за виконання ТзОВ „Земкомерц" зобов'язань за кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р. Договір поруки №06257-СО підписано директором ПП „Лада-Плюс" Музикою Р.В. та представником ПАТ „Марфін Банк" Ляшенком С.О.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч.3 ст.92 ЦК України).

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.145 ЦК України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно із п.п.11 п.6.4.2. cтатуту ПП „Лада-Плюс" (в редакції від 02.09.2010р., що діяла на момент укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки) до виключної компетенції власника підприємства належить надання директору попередньої письмової згоди на укладення від імені підприємства договорів стосовно відчуження земельних ділянок. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. власником ПП „Лада-Плюс" був Козій В.В.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що жодного документу щодо надання згоди на укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. власник ПП „Лада-Плюс" Козій В.В. не підписував.

На вимогу суду приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. надано рішення власника ПП „Лада-Плюс" №17 від 04.05.2011р., яким вирішено продати ТзОВ „Земкомерц" три земельні ділянки, в тому числі, і спірну земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0004.

Однак, зазначений документ не може бути прийнятий судом як доказ з огляду на наступне.

Позивачем подано до суду висновок судово-почеркознавчої експертизи №2056 від 22.06.2012р. Зазначений висновок було складено на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 29.05.12р. у справі №5015/1410/12. На вирішення експертизи поставлено питання: чи виконано підпис від імені Козія В.В. на рішенні засновника (власника) Приватного підприємства «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011р., яким, зокрема, вирішено продати земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005, що належала на праві власності ПП «Лада-Плюс»саме цією особою, Козієм В.В.? У висновку експертизи вказано, що підпис від імені Козія В.В. на зазначеному документі виконано не Козієм В.В., а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів Козія В.В.

Висновок експертизи стосується того ж документу, копія якого міститься в матеріалах даної справи, оскільки реквізити співпадають, і крім того, листом від 08.06.2012р. приватний нотаріус Галанюк Н.Я. повідомила, що оригінал рішення засновника (власника) Приватного підприємства «Лада-Плюс»№17 від 04.05.2011р. надати неможливо, оскільки оригінал витребувано ухвалою суду від 19.05.2012р. у справі №5015/1410/12.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012р. №4 висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Таким чином, судом встановлено, що підпис, виконаний від імені Козія В.В., власника ПП „Лада-Плюс" на рішенні власника ПП „Лада-Плюс" від 04.05.2011р. №17 є підробленим. Жодних інших документів щодо надання згоди власника ПП „Лада-Плюс" на укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. суду не надано. Отже, в порушення п. 6.5.1. cтатуту ПП „Лада-Плюс" спірний договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. укладено за відсутності попередньої письмової згоди власника ПП „Лада-Плюс", поза його волею.

Згідно ч.1, ч.3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3).

Виходячи із змісту ч.1 та ч.3 ст.92 ЦК України за відсутності рішення власника на відчуження земельної ділянки, ПП „Лада-Плюс" не набуло цивільних прав та обов'язків, що виникають з оспорюваного правочину -договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки директор, при здійсненні дій, направлених на укладення оспорюваного правочину, діяв не у відповідності з повноваженнями, визначеними установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Виходячи із змісту вказаної норми, подальше виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки директором Позивача, зокрема, підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, подання податкової звітності, тощо, не може розглядатися як схвалення юридичною особою, інтереси якої представляли, оскільки такі дії вчинялись директором за межами наданих йому повноважень.

Суд відхиляє доводи відповідача-2 про наступне схвалення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. шляхом укладення договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р. з огляду на наступне.

Як вбачається із наданого відповідачем договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р., він містить посилання на кредитний договір №28800/OF від 24.05.2011р., який в свою чергу, в п. 4.1. договору містить умови про те, що зобов'язання за кредитним договором забезпечуються іпотекою належної ТзОВ „Земкомерц" земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:03:001:0004 (співпадає з кадастровим номером спірної земельної ділянки).

Однак, договір поруки було підписано тією ж особою, що і оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р., а саме -директором ПП „Лада-Плюс", за відсутності відповідних повноважень. При цьому, відповідно до п. 6.5.1. Статуту ПП „Лада-Плюс" укладення договорів поруки за якими ПП „Лада-Плюс" виступає поручителем, допускається тільки за згодою власника ПП „Лада-Плюс".

В матеріалах справи наявне рішення власника ПП „Лада-Плюс" №19, підпис на якому засвідчено нотаріально 13 липня 2011р., за яким надано згоду виступити Приватному Підприємству „Лада-Плюс" поручителем за виконання зобов'язань ТзОВ „Земкомерц" за кредитним договором, що буде укладено між ТзОВ „Земкомерц" та ПАТ „Марфін банк". Однак, договір поруки №06257-СО укладено 24.05.2011р., в той же час, підпис Козія В.В. засвідчено на рішенні власника ПП „Лада-Плюс" №19 лише 13.07.2011р., в засвідчувальному написі нотаріуса вказано, що підпис виконано 13.07.2011р. в присутності нотаріуса. Таким чином, на момент укладення договору поруки №06257-СО не було згоди власника ПП „Лада-Плюс" на укладення цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. При цьому, припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевірити такі повноваження.

Твердження відповідача-1 та відповідача-2 про те, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. покупець (ТзОВ „Земкомерц") не знав і не міг знати про наявні обмеження у представництві ПП «Лада-Плюс», про можливу підробку підпису власника ПП „Лада-Плюс" на рішенні №17 від 04.05.2011р., судом відхиляються, оскільки матеріали справи в сукупності дають підстави вважати, що ТзОВ „Земкомерц" при укладенні договору не могло не знати про наявні в п. 6.5.1. та п. 6.4.2. статуту ПП „Лада-Плюс" обмеження щодо представництва підприємства директором.

Відповідно до п. 41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору) при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат»нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Виходячи з наведених норм законодавства, а також враховуючи надані нотаріусом документи, в тому числі cтатут Позивача, нотаріус при посвідченні спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. роз'яснив сторонам договору їхні права та обов'язки, попередив про наслідки вчинених нотаріальних дій, в тому числі, і про обмеження щодо представництва керівником ПП «Лада-Плюс».

Щодо доводів відповідача-1 про те, що за наявності рішення власника ПП „Лада-Плюс" №17 від 04.05.2011р. він не міг знати про підробленість підпису власника ПП „Лада-Плюс" слід зазначити наступне.

Рішення власника ПП „Лада-Плюс" №17 від 04.05.2011р. не містить істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, зокрема, ціни договору, не містить і вказівки на те, що директор може визначати такі умови на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Якщо cтатут ПП «Лада-Плюс»відносить до виключної компетенції власника підприємства надання попередньої письмової згоди на укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, то належним органом, що може досягти згоди на укладення договору на певних істотних умовах є власник ПП «Лада-Плюс».

Таким чином, ТзОВ „Земкомерц", укладаючи з ПП „Лада-Плюс" договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. не могло не знати про обмеження у представництві ПП „Лада-Плюс" директором, однак, уклало цей договір за відсутності належно оформленого рішення власника про відчуження земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 13.05.2011р.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору іпотеки слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки наявні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 13.05.2011р., суд дійшов висновку, що ТзОВ „Земкомерц" не набуло права власності на спірну земельну ділянку, а отже, не мав права укладати і спірний договір іпотеки.

Таким чином, договір іпотеки суперечить нормам Закону України „Про іпотеку". Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки має наслідком недійсність договору іпотеки, оскільки покупець нерухомого майна за недійсним договором не може передати таке майно в іпотеку. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд у постанові від 22.06.2010р. у справі № 38/9-09.

Поряд із іншими, позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання наявності прав.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Крім того, позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та ст. 16 ЦК України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи , що право власності ПП „Лада-Плюс" оспорюється (не визнається) іншими особами, зокрема, відповідачами у справі, суд вважає позовну вимогу про визнання права власності на спірну земельну ділянку правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з недійсністю спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд визнає незаконним та скасовує і державний акт серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ „Земкомерц" на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004, що був виданий на підставі недійсного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р.

Згідно ч.6 ст.126 Земельного кодексу України визначено, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ „Земкомерц" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВРІ №807231 ВРІ №807232 реєстр. №329 від 13.05.2011 р. отримано державний акт серії ЯЛ №685926 про право власності на земельну ділянку площею 3,5717 га, що розташована в с.Малехів, вул.Київська, Жовківського району, Львівської області.. Державний акт складено у двох примірниках, один з яких передано власникові земельної ділянки, другий зберігається в управлінні Держкомзему у Жовківському районі Львівської області. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462270001000019.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Частиною другою цієї статті також встановлена можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, а саме, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується або цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

З огляду на зазначене, захист права власності позивача на земельну ділянку відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України можливий шляхом припинення правовідношення власності відповідача -ТОВ «Земкомерц», на спірну земельну ділянку. При цьому, припинення правовідношення власності відповідача, як спосіб захисту цивільного права, можливо лише в разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, припинення правовідношення власності відповідача на земельну ділянку, крім визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, можливе за умови визнання незаконним та скасування держаного акту на право власності на земельну ділянку, як такого, що виданий на підставі визнаного недійсним правочину.

Відповідно до ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість усіх позовних вимог, заявлених у даній справі. Відповідачами доводи позивача належними, документально обґрунтованими доказами не спростовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідачів. Однак, як вбачається з позовної заяви, позивачем судовий збір сплачено в розмірі 17 519,00 грн. (14 300 грн. -за вимогу майнового характеру та 3 219 грн. за три вимоги немайнового характеру), проте відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 р. №01-06/704/2012 „Про деякі питання практики застосування Закону „України „Про судовий збір", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, зв'язаних між собою підставою виникнення, судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом Враховуючи наведене, позивачу слід повернути 2 146, 00 грн. судового збору, як зайво сплаченого, про що винести відповідну ухвалу.

У зв'язку з вищенаведеним, керуючись ст.ст. 92, 203, 215, 216, 236, 241, 392, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4,33, 34, 38, 44, 49, 68, 82-85, 16 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., укладений між Приватним підприємством „Лада-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Земкомерц", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я., зареєстрований в реєстрі за номером 329, на підставі якого відчужено земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

3. Визнати право власності Приватного підприємства „Лада-Плюс" (код ЄДРПОУ 22421736) на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

4. Визнати незаконним та скасувати державний акт серії ЯЛ №685926 на право власності ТзОВ „Земкомерц" на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

5. Визнати недійсним Договір іпотеки від 24.05.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Земкомерц" та Публічним акціонерним товариством „Марфін банк", що посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В., зареєстрований в реєстрі на номером 1374, в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0004.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Земкомерц" (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 200; код ЄДРПОУ 33981329) на користь Приватного підприємства „Лада-плюс" (79005, м. Львів, вул. Волошина, 6, кв.11; код ЄДРПОУ 22421736) 14 836,50 грн. судового збору.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Марфін банк" (68003, Одеська обл., місто Іллічівськ, вул. Леніна, будинок 28; код ЄДРПОУ 21650966) на користь Приватного підприємства „Лада-плюс" (79005, м. Львів, вул. Волошина, 6, кв.11; код ЄДРПОУ 22421736) 536,50 грн. судового збору.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

8. Вжиті ухвалою суду від 29.05.2012 р. заходи до забезпечення позову -скасувати.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.08.2012р

Головуючий суддя Чорній Л.З.

суддя Артимович В.М.

суддя Кітаєва С.Б.