№ 25580772, 01.08.2012, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. Справа № 2а-2165/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Озара О.Я.,

представника позивача: Постоловської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" про стягнення заборгованості в розмірі 68924,68 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 року управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 68924,68 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень, травень 2012 року в розмірі 2704,49 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 19.05.2004 року Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області зареєстровано відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності -юридичну особу. Відповідач являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту Закон).

Стаття 4 Закону визначає платників єдиного внеску, пунктом 1 частини 1 якої такими платниками визначені роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином відповідач, у відповідності до статті 4 Закону є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частина друга статті 6 визначає обов'язки платників єдиного внеску, у відповідності до пунктів 1, 4 якої платники, визначені пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Судом встановлено, що відповідачем обов'язок подання звітності до територіального органу Пенсійного фонду виконано та подано звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, що підлягав сплаті за квітень, травень 2012 року та який відповідачем не сплачено в розмірі 68924,68 гривень.

Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідачем обов'язок сплати єдиного внеску не виконано та суми нарахованого єдиного внеску за квітень, травень 2012 року в розмірі 68924,68 гривень не сплачено.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону недоїмка визначена як сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Як наслідок, 68924,68 гривень не сплаченого відповідачем єдиного внеску утворює собою недоїмку в цьому ж розмірі.

Абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не виконано обов'язку сплати єдиного внеску за вказаний період та допущено недоїмку з його сплати в розмірі 68924,68 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити недоїмку по сплаті єдиного внеску. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" (ідентифікаційний код 33004211) на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20550926) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період квітня, травня 2012 року в розмірі 68924 (шестидесяти восьми тисяч дев'ятсот двадцяти чотирьох) гривень 68 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 06.08.2012 року.