Справа № 1602/671/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.07.2012 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
З позову ПАТ «Полтава-банк»вбачається, що згідно п.1.1 договору №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від АБ «Полтава-банк»від 21.12.2007 року на підставі заяви-анкети, що є невід'ємною частиною договору, ОСОБА_1 доручив, а банк відкрив для ОСОБА_1 картковий рахунок та видав кредитну картку строком на 3 роки. На дану картку встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000 грн., у т.ч. готівковий ліміт згідно тарифів банку. На підставі п.1.3 процентна ставка за користування кредитним лімітом встановлена в розмірі 2,5 % за місяць з суми заборгованості та подвійної процентної ставки за користування несанкціонованим овердрафтом, а починаючи з 01.12.2009 року згідно з п. 2 додаткової угоди до договору №6326 від 21.12.2007 року, процентна ставка за користування кредитним лімітом встановлена в розмірі 3 %щомісячно. Пунктом 1.5 договору банком встановлено мінімальне обов'язкове погашення в розмірі 7 % від заборгованості на кінець попереднього місяця.
Позивач також зазначає, що згідно п.3.4 договору №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування картки від 21.12.2007 року. Клієнт зобов'язаний здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів не пізніше останнього робочого банківського дня місяця наступного за розрахунковим.
Позивач ПАТ «Полтава-банк»посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 порушує умови договору, у зв'язку з чим його заборгованість згідно договору №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від АБ «Полтава-банк»від 21.12.2007 року станом на день звернення до суду (31.05.2012 року) становила 2805 грн.27 коп.
Посилаючись на вищевикладені обставини, на норми ст.ст.526,610 ЦК України та умови укладеного договору від 21.12.2007 року, позивач ПАТ «Полтава-банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило розірвати договір №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування картки від 21.12.2007 року між АБ «Полтава-банк»та ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по даному договору у сумі 2805 грн. 27 коп., а також понесені судові витрати по справі.
В судове засідання 26.07.2012 року представник позивача ПАТ «Полтава-банк» Почеп Т.М. подала заяву про розгляд справи у її відсутність та згоду на заочний розгляд справи (а.с.37).
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, він рекомендованими листами з повідомленнями сповіщений про день і час розгляду справи, (а.с.а.с.31,36), причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
За нормою ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, при цьому керуючись положеннями ст.197 ЦПК України.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2805 грн. 27 коп. підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що згідно договору №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від АБ «Полтава-банк»від 21.12.2007 року на підставі заяви-анкети, що є невід'ємною частиною договору (а.с.4), ОСОБА_1 доручив, а банк відкрив для ОСОБА_1 картковий рахунок та видав кредитну картку строком на 3 роки (а.с.5). Як вбачається з матеріалів справи, на дану картку встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000 грн., у т.ч. готівковий ліміт згідно тарифів банку. На підставі п.1.3 процентна ставка за користування кредитним лімітом встановлена в розмірі 2,5 % за місяць з суми заборгованості та подвійної процентної ставки за користування несанкціонованим овердрафтом, а починаючи з 01.12.2009 року згідно з п. 2 додаткової угоди до договору №6326 від 21.12.2007 року (а.с.9), процентна ставка за користування кредитним лімітом встановлена в розмірі 3 %щомісячно. Пунктом 1.5 договору банком встановлено мінімальне обов'язкове погашення в розмірі 7 % від заборгованості на кінець попереднього місяця.
Згідно п.3.4 договору №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування картки від 21.12.2007 року клієнт зобов'язаний здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів не пізніше останнього робочого банківського дня місяця наступного за розрахунковим.
18.08.2008 року ПАТ «Полтава-банк»затверджено тарифи на послуги по платіжним карткам з овердрафтом для сторонніх клієнтів (а.с.10).
01.12.2009 року складено прогнозований графік погашення заборгованості по овердрафту терміном на 12 місяців, процентна ставка 36 % (а.с.11).
У відповідності до п.6.15 договору №6326, у випадку несплати клієнтом банку в строк до останнього робочого банківського дня місяця, що слідує на розрахунковим частини кредиту, що входить до обов'язкового мінімального платежу, банк нараховує відсотки за користування простроченим кредитом на суму фактичної простроченої заборгованості з дати її виникнення по день погашення. На суму несплачених відсотків за користування кредитом, що входить до обов'язкового мінімального платежу, банк може нараховувати пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно п.9.2 договору №6326 від 21.12.2007 року, банк має право ставити питання про розірвання договору у випадку, коли клієнт не виконує умови договору.
З банківської виписки за договором №6326 щодо ОСОБА_1 вбачається, що станом на день звернення позивача до суду (31.05.2012 року) заборгованість по цьому договору склала 2805 грн. 27 коп. (а.с.а.с.17-22).
Боржнику ОСОБА_1 були направлені претензії-вимоги про погашення грошових зобов'язань, однак вони були залишені ним без задоволення (а.с.а.с.12-16).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. Визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) -(ст.610 ЦК України).
У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК України).
Отже, проаналізувавши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконує умов договору №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від АБ «Полтава-банк»від 21.12.2007 року між АБ «Полтава-банк»та ним, ОСОБА_1, тому є передбачені законом підстави для розірвання даного договору та стягнення боргу в примусовому порядку.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З урахуванням цього, суд вважає, що судові витрати по справі (судовий збір) в розмірі 214 грн.60 коп. належить стягнути з відповідача по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526,610,611,629,1048-1050,1052,1054 ЦК України, умовами договору №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 21.12.2007 року, ст.ст.3,10,11,60,79,88,179,197,212-215,224 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
1.Розірвати договір №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від АБ «Полтава-банк»від 21.12.2007 року між АБ «Полтава-банк»та ОСОБА_1.
2.Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Полтава-банк»(м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40 а), рахунок №290991004, код ЗКПО 09807595, МФО 331489 заборгованість по договору кредиту №6326 на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від АБ «Полтава-банк»від 21.12.2007 року в сумі 2805 (дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 27 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Полтава-банк» (м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40 а), рахунок №649945041, код ЗКПО 09807595, МФО 331489 судові витрати по справі (судовий збір) -214 грн.60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Суддя
The court decision No. 25520146, Velyka Bahachka District Court of Poltava Oblast was adopted on 26.07.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 1602/671/2012. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: