Court ruling № 25508607, 01.08.2012, Zakarpattia Regional Court of Appeal

У Х В А Л А

Іменем України

01.08.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Джуга С.Д.

суддів: Боднар О.В., Кондор Р.Ю.

при секретарі: Балаж Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Рахівського районного суду від 21 травня 2012 року щодо вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Альбатрос» про визнання недійсним договору про співробітництво від 21.12.2011року ,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рахівського районного суду від 21 травня 2012 року заяву представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, заборонено ТзО«óрськолижний комплекс «Альбатрос» використовувати та експлуатувати крісельно - канатну дорогу, розташовану на полонині «Драгобрат» в смт. «Ясіня» Рахівського району Закарпатської області та земельну ділянку, на якій вона розташована, загальною площею 0, 0644 в 1/2 частині , що становить 0,0320 га. до вирішення справи по суті .

ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування даної ухвали та постановлення нової про відмову у забезпеченні позову, посилаючись на те, що вона винесена всупереч вимогам статей 151-153 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України одним із заходів до забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4, абз. 3 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів;

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 подав позов і оспорює правомірність договору про співробітництво від 21.12.2011року, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Альбатрос» щодо 1/2 частки крісельно - канатної дороги, розташованої на полонині «Драгобрат» у селищі Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0, 0644 в 1/2 частині , що становить 0,0320 га.

При вирішенні питання про забезпечення позову, судом першої інстанції не враховано наведені вимоги процесуального законодавства, зокрема, суд не пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також не врахував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Крім того, ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Всупереч вищезазначеному, в ухвалі про забезпечення позову від 21 травня 2012 року не наведено будь - яких мотивів прийнятого рішення, а лише зазначено, що позивач є співвласником крісельно - канатної дороги, яка використувується відповідачами.

Вид забезпечення позову у вигляді заборони ТзО«óрськолижний комплекс «Альбатрос» використовувати та експлуатувати крісельно - канатну дорогу, не узгоджується з положеннями ч.3 ст 151 ЦПК України, що невжиття заходів забезпечення позову може будь - яким чином утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо визнання недійсним договору про співробітництво від 21.12.2012 року, який є предметом спору.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом вирішено питання про вжиття заходів забезпечення позову з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали з цього питання.

Керуючись статтями 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити .

Ухвалу Рахівського районного суду від 21 травня 2012 року скасувати, постановивши нову ухвалу .

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення заявленого позову шляхом заборони ТзО«óрськолижний комплекс «Альбатрос» використовувати та експлуатувати крісельно - канатну дорогу, розташовану на полонині «Драгобрат» в смт. «Ясіня» Рахівського району Закарпатської області та земельну ділянку, на якій вона розташована, загальною площею 0, 0644 в 1/2 частині , що становить 0,0320 га - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :