log in
ENG
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
| "06" листопада 2008 р. | справа № 5020-13/189
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” (99011, м.Севастополь, вул.Н.Островської, буд.14-А, кв.34) (99058, м.Севастополь, вул. Пролетарська, 21-18) про стягнення 17797,00 грн.
суддя Д.О. Сімоходська Представники сторін: від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.10.08, СПД ОСОБА_1; від відповідача - явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, товариство з обмеженою відповідальністю „Мірідіс”
СУТЬ СПОРУ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” (далі - відповідач) про стягнення 17797,00 грн. Ухвалою від 08.10.2008 справу прийнято до провадження судді Сімоходської Д.О. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті за договором поставки № 29/02 від 29.02.2008 року. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити. Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином у встановленому порядку, не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, також можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. У зв'язку з викладеним, а також з урахуванням того, що відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання за адресою, вказаною в довідці Управління статистики м.Севастополя (а.с. 28), суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами. Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, - ВСТАНОВИВ:
29.02.2008 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” укладений договір поставки № 29/02 (далі - Договір) (а.с.10). Відповідно до розділу 1 Договору продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити продавцю товар, вказаний у витратній накладній за вільною відпускною ціною. Строк дії договору встановлений сторонами до 31.12.2008 року (пункт 6.3. Договору). За вказаним Договором позивачем поставлено товар згідно накладної № 22 від 15.04.2008, на суму 13788,24 грн., який отриманий повноважним представником відповідача за довірчістю № від 15.04.2008року № 339589. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з пунктом 3.2. Договору оплата здійснюється протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки. Таким чином, строк оплати настав 25.04.2008 року. Зобов'язання з оплати отриманого товару відповідачем виконані частково, на суму 5000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3929 від 02.06.2008 та ; 4013 від 13.06.2008 року (а.с.14-15). Докази сплати відповідачем заборгованості за договором у розмірі 8788,24 грн. в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за несвоєчасну оплату за договором у розмірі 134,39 грн. та індекс інфляції у розмірі 676,96 грн. Перевіривши розрахунок 3 % річних та індексу інфляції суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до пункту 4.2. Договору за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Оплата вказаного товару здійснювалась відповідачем з порушенням строків оплати, встановлених Договором, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 8197,41 грн. Однак, відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 8197,41 грн. підлягають частковому задоволенню з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1067,54 грн. за наступним розрахунком:
|
