Decision № 25024708, 04.07.2012, Sokal District Court of Lviv Oblast

Справа № 1321/1551/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

при секретарі Матолінець З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності, визнання незаконними правовстановлюючих документів, витребування майна, -,

в с т а н о в и в:

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з даною позовною заявою, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік і батько позивачів ОСОБА_7, актовий запис про смерть №20 в Княжівській сільській раді Сокальського району Львівської області.

До дня смерті ОСОБА_7 був зареєстрований і проживав разом із сім'єю в житловому будинку АДРЕСА_2

Згідно із Свідоцтвом про право власності на будівлі виданим Княжівською сільською радою 30.11.1989 даний житловий будинок належить колгоспному двору ОСОБА_8.(бабі ОСОБА_7.)

На дату реєстрації права власності на вказаний будинок за колгоспним двором ОСОБА_8 та на 15.04.1991р. членами колгоспного двору були позивачі та покійний ОСОБА_7

ОСОБА_8 померла в 1995р. спадщину після неї прийняла відповідачка по справі - ОСОБА_5 та 27.12.2011р. отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом.

21.02.2012р. відповідачка подарувала спірний будинок своєму сину - відповідачу ОСОБА_6 Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі № 333.

Позивачі зазначають, що відповідачка успадкувала після смерті своєї матері належний колгоспному двору спірний житловий будинок, не маючи на це законних підстав, оскільки за законом її мати не була одноособовим власником вказаного будинку, а позивачі як члени колгоспного двору мають право на частку в майні цього двору, а тому відповідачці неправомірно видано Свідоцтво про право на спадщину на весь будинок.

Довідкою Княжівської сільської ради №237 від 23.04.2012р. стверджується, що відповідно до погосподарської книги №11 за 1986-1990рр. господарство №455 являється колгоспним, голова двору - ОСОБА_8, члени двору - ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а з 1991 по 1995рр. - голова двору ОСОБА_7

Виходячи з наведеного позивачі вважають, що відповідачка ОСОБА_5 мала б спадкувати 1/6 частину будинку, оскільки станом на 15.04.1991р. членами колгоспного двору були позивачі, а також ОСОБА_8, ОСОБА_7

На підставі вищенаведеного позивачі просять суд прийняти рішення, яким визнати за ними право власності на 4/6 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_2

06.06.2012р. відповідачі по справі подали до суду заперечення. Вказали, що по АДРЕСА_2 знаходяться два будинки: старий НОМЕР_1 та новий(спірний) НОМЕР_2, який ОСОБА_5 побудувала разом з чоловіком ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Новий будинок(НОМЕР_2) зареєстрували на маму відповідачки ОСОБА_8, так як старий будинок(НОМЕР_1) вже був зареєстрований на чоловіка відповідачки ОСОБА_13 У старому будинку (НОМЕР_1), який побудований у 1950р. батьками відповідачки був зареєстрований син відповідачки - ОСОБА_7 зі своєю сім»єю.

Після того як побудували новий будинок (НОМЕР_2) відповідачка з чоловіком почали там жити, 1984р. ОСОБА_7 та позивачка по справі ОСОБА_1 після їх одруження теж почали жити у спірному будинку.Після смерті сина відповідачки відношення позивачів до неї погіршилось, тому вона вирішила подарувати свій будинок (НОМЕР_2), який успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_8, своєму другому синові - ОСОБА_6

Позивачі проживають в будинку НОМЕР_2 без реєстрації, що підтверджується довідкою Княжівської сільської ради Сокальського району №186 від 19.03.2012р.

Враховуючи вищезазначене, відповідачі по справі просять відмовити у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до них про визнання права власності.

В судовому засіданні 06.06.2012 представник позивачів- ОСОБА_14 надала суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме: просить суд визнати незаконним Свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_5 27.12.2011р.; визнати неправомірним набуття права власності ОСОБА_5 на житловий будинок по АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 та скасувати правову реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_5 в ЛОР ДКП "Червоноградське МБТІ", запис №92 в книзі №1 від 30.01.2012р.; витребувати з володіння ОСОБА_6 житловий будинок по АДРЕСА_2; виділити з майна колгоспного двору частки позивачів та визнати за ними право власності на 4/6 ідеальних частин (по 1/6 кожному) житлового будинку по АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивачі та їхній представник - ОСОБА_14, первинні та збільшені позовні вимоги підтримали повністю, в обгрунтування навели обставини вказані в позовній заяві.

Окрім того, представник позивачів, ОСОБА_14, додатково пояснила, що позивачі проживали і на даний час проживають в будинку НОМЕР_2, але зареєстровані у АДРЕСА_1. Разом з тим, коли набув чинності Закон України "Про власність" -15.04.1991р. членами колгоспного двору були позивачі та покійний ОСОБА_7, який на той час являвся головою колгоспного двору. Тому її довірителі мають право на частку спірного житлового будинку.

Відповідачі та представник відповідачів - ОСОБА_15 проти первинних та збільшених позовних вимог заперечили, надали пояснення аналогічні, викладеним у письмовому запереченні.

Окрім того, представник відповідачів ОСОБА_15 додатково пояснила, що спірний будинок побудували відповідачка з чоловіком ОСОБА_13 у 1972р. після чого перейшли туди жити. Рішенням виконкому Сокальської районної ради народних депутатів від 30.12.1989р. право власності на будинок АДРЕСА_2 зареєстровано на ОСОБА_8 На даний час вказане рішення є дійсним. Також зазначила, що відповідачі пропустили строк позовної давності на звернення до суду з позовом про виділ частки із майна колгоспного двору, так як згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" на ці відносини поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Свідок, ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила, що вона працює секретарем у Княжівській сільській раді Сокальського району. Відповідач ОСОБА_5 законно прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_8, так як являється її дочкою, єдиною спадкоємицею першої черги. Додатково повідомила, що відповідачі згідно даних Будинкової книги зареєстровані в АДРЕСА_1. Всі довідки Княжівської сільської ради що стосуються вказаної справи видавалися на підставі даних погосподарських книг.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісних та збільшених позовних вимогах слід відмовити з наступних підстав:

В судовому засіданні досліджено погосподарські книги за 1983- 1985рр., 1986-1990рр.

Зокрема, з погосподарської книги №15 за 1983-1985рр. вбачається, що членами колгоспного двору являються: голова - ОСОБА_17 та його дружина ОСОБА_8; будівлі, що знаходяться в особистій власності: житловий будинок - житлова площа 55кв.м., матеріал стін - цегла, матеріал покрівлі - шифер.

В погосподарській книзі №11 за 1986-1990рр. зазначено, що членами колгоспного двору являються: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Будівлі, які являються особистою власністю господарства: житловий будинок побудований 1947р., житлова площа 40 кв.м., матеріал стін - цегла, матеріал покрівлі - шифер.

Також з дослідженого Технічного паспорта від 03.10.1989р. на житловий будинок по АДРЕСА_2 вбачається, що житловий будинок побудований 1972р., житлова площа даного становить 55,3 кв.м., матеріал стін - цегла, матеріал покрівлі - шифер.

З Технічного паспорта від 10.10.1989р. на житловий будинок по АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок побудований 1950р., житлова площа даного будинку 38,9 кв.м., матеріал стін - цегла, матеріал покрівлі - шифер.

З вищезазначених документів вбачається, що відповідно до технічних характеристик будинку по АДРЕСА_2 він належить до колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_17 та ОСОБА_8 особовий рахунок НОМЕР_3 (погосподарська книга №15)

Відповідно до юридичної енциклопедії під ред. ОСОБА_18 погосподарська книга - форма обліку сільського населення, його житла та особистого підсобного господарства, який здійснюється виконавчими комітетами сільських рад. На кожне господарство відкривається особовий рахунок, який складається з 6 розділів: список членів сім'ї; земельна ділянка, що перебуває у власності чи користуванні громадянина; розмір ділянки; наявність худоби на праві власності; бджолородини; будівлі і споруди.

Згідно Наказу Мінстатистики України №48 від 22.02.1995р. «Про затвердження форм та Інструкції по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів - книги та списки по господарського обліку зберігаються в сільських радах нарівні з грошовими документами та цінними паперами. Щорічно сільські ради проводять суцільну перевірку та уточнення записів в заведених погосподарських книгах. При розділенні одного господарства на два з особового рахунку виключаються особи, які виділилися зі складу старого господарства. На утворене господарство відкривається новий особовий рахунок у відповідній господарській книзі за місцем його знаходження. Погосподарська книга складається в т.ч. з розділу ІІІ - житловий будинок в приватній власності господарства. Якщо житловий будинок знаходиться у власності не одного, а двох та більше самостійних господарств, то в особових рахунках кожного з цих господарств у рядку «житловий будинок» необхідно записати відповідні частки, номер особового рахунку господарства, яке є співвласником цього будинку.( п.п.3, 6, 15, 18, 38).

В даному випадку жодних додаткових записів про те, що спірний будинок НОМЕР_2 знаходиться у власності не одного колгоспного двору у погосподарській книзі за 1983-1986рр. немає.

Окрім того, з Будинкової книги будинку АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за даною адресою.

В судовому засіданні з досліджених доказів, встановлено, що позивачі належали до колгоспного двору, де у власності був будинок АДРЕСА_1, а тому права на частку у будинку АДРЕСА_2 вони не набули, так як не являються членами цього колгоспного двору. Окрім того, як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 будувала спірний будинок разом з чоловіком без участі відповідачів.

Згідно науково-практичного коментаря ЦК Української РСР(1963р.) під ред. А.Н.Якименко «члени колгоспного двору приймають участь у веденні спільного господарства колгоспу і отримують в ньому основні доходи, а також разом ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці. Власність колгоспного двору складають трудові доходи членів двору, отримані від участі у веденні спільного господарства…».

Відповідно до ч.3 ст.123 ЦК Української РСР(1963р.) частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Відповідачка ОСОБА_5 зазначає, що право власності на спірний житловий будинок вони з чоловіком були змушені зареєструвати на ім'я її матері ОСОБА_8, так як старий будинок АДРЕСА_1 вже належав на праві власності її чоловікові - ОСОБА_13

Зокрема, згідно ст..101 ЦК Української РСР (1963р.) в особистій власності громадянина може бути один жилий будинок (або частина його).У подружжя, яке проживає спільно, та його неповнолітніх дітей може бути тільки один жилий будинок (або частина його), що належить на праві особистої власності одному з них або є в їх спільній власності.

Тому згідно Рішення виконкому Сокальської районої ради народних депутатів від 29.12.1989р. №353 про оформлення права власності та реєстрацію житлових будинків, право власності на будинок АДРЕСА_2 вирішено оформити на ім»я ОСОБА_8, а будинок АДРЕСА_1 - на імя ОСОБА_13

На підставі даного рішення виконкомом Сокальської районної ради народних депутатів від 30.12.1989р. видано Свідоцтво на право особистої власності на будинковолодіння АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_8

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого відділом РАЦСу Сокальского РУЮ у Львівській області ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у віці 80 років

Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який належав їй як голові колгоспного двору, на праві особистої власності на будівлі.

Відповідно до ст..529 ЦК Української РСР(1963р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

В силу ст.549 ЦК Української РСР (1963р.) вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у володіння чи управління спадковим майном, або подав до нотаріального органу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З досліджених матеріалів Спадкової справи №588/2011 зокрема з довідки Княжівської сільської ради Сокальського району №661 від 18.11.2011р. вбачається, що ОСОБА_8 до дня смерті була зареєстрована і проживала разом з дочкою ОСОБА_5 та зятем ОСОБА_13, який помер 1995р. за адресою: АДРЕСА_2. Окрім того, у довідці зазначено, що ОСОБА_8 являлась останнім членом господарського двору.

Відповідно до ст..563 ЦК Української РСР(1963р.) якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовується Розділ VІІ ( спадкове право).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.06.1983р. із наступними змінами і доповненнями, спадщина на майно колгоспного типу двору відкривається лише після смерті останнього члена двору.

Оскільки рішення виконкому Сокальської районої ради народних депутатів від 29.12.1989р. №353, свідоцтво про право особистої власності на ім»я ОСОБА_8 не скасовані, тому на даний час вони є дійсними.

Таким чином, дочка спадкодавиці ОСОБА_8 - ОСОБА_5, як спадкоємиця першої черги, фактично вступивши в управління, володіння спадковим майном - на законних підставах прийняла спадщину.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги (в т.ч. збільшені) позивачів про визнання права власності на частину спірного будинку, визнання: незаконним Свідоцтва про право на спадщину за законом видане ОСОБА_5, неправомірним набуття ОСОБА_5 права власності на спірний будинок та про скасування реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5 в ЛОР ДКП "Червоноградське МБТІ - безпідставними.

Разом з тим, відповідно до Договору дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 21.02.2012р. посвідченого приватним нотаріусом Сокальського нотаріального округу ОСОБА_9 ОСОБА_5 подарувала належний їй на праві приватної власності будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_6.

Згідно ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ч.2.ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ч.1 ст.722 ЦК України зазначає, що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Позивачі в збільшених позовних вимогах вказують на те, що відповідач ОСОБА_6 не мала права відчужувати спірний будинок за договором дарування на користь ОСОБА_6, який є добросовісним набувачем, а тому, на їхню думку, вони мають право його витребувати.

Даний факт не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 правомірно набула право власності на будинок АДРЕСА_2, являлася його власником відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.12.2011р., а тому мала право відчужувати даний будинок.

Таким чином, договір дарування від 21.02.2012р. укладений з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_6 спірного житлового будинку немає.

Разом з тим, відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Згідно з довідкою Княжівської сільської ради Сокальського району №378 від 02.07.2012р. колгоспний двір по АДРЕСА_2 припинив свою дію в липні 1990р.

В силу ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_15 звернулася в суд із заявою про застосування позовної давності для звернення до суду з позовом, в свою чергу позивачі не навели жодних поважних причин її пропуску, що є підставою для застосування позовної давності та відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10,60,212 ЦПК України,ст..ст.101,123,529,549,563 ЦК Української РСР(1963р.) та ст.ст. 267, 388, 717, 719,722 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні первинних та збільшених позовних вимогах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності, визнання незаконними правовстановлюючих документів, витребування майна - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Л. Ю. Фарина