ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"12" червня 2012 р. Справа № 33/215 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоСаранюка В.І. -доповідача у справісуддівКролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк"на ухвалу відКиївського апеляційного господарського суду 25.04.2012 р. у справі господарського суду№ 33/215 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк"до1. Дочірнього підприємства "Автопрокат" 2. Дочірнього підприємства "Спецінвест"простягнення 6492396, 92 грн.за зустрічним позовомДочірнього підприємства "Автопрокат"доПублічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк"провизнання недійсним кредитного договору та додаткових угод до нього
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи (ч. 2 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України).
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що апеляційним господарським судом не взято до уваги доводи Печерського районного суду, Апеляційного суду м. Києва та клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Агро комбанк" від 25.04.2012 р.
При цьому у скарзі не зазначено суті допущеного порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 6 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, згідно з п. 4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В платіжному дорученні № 248011 від 10.05.2012 р., доданому скаржником до касаційної скарги, невірно зазначено отримувача коштів. Згідно з листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 07.02.2012 р. № 06-08/512-1512 встановлено наступні реквізити рахунку для зарахування судового збору:
- Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва;
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;
- Рахунок отримувача: 31211254700007;
- Код за ЄДРПОУ: 38004897;
- Код банку отримувача: 820019;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030004.
Враховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 86, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. у справі № 33/215 повернути скаржнику.
Повернути Публічному акціонерному товариству "Аграрний комерційний банк" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 9а; код ЄДРПОУ 21570492) судовий збір в сумі 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 248011 від 10.05.2012 р.
Головуючий суддя Саранюк В.І.
Судді Кролевець О.А.
Попікова О.В.
The court decision No. 24597729, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 12.06.2012. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 33/215. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: