Decision № 24499783, 29.05.2012, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.12 р. Справа № 5006/23/46/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барен» м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансЛайнС Логістікс» м. Донецьк

про стягнення 39 395,43 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 10.05.2012р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 29.05.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Барен» м. Миколаїв, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальності «ТрансЛайнС Логістик» м. Донецьк, 19500 грн. боргу, 19695 грн. неустойки, 39 грн. інфляційних та 161,43 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором перевезення № 15/08/TLL від 15.08.2011р., щодо оплати вартості перевезення згідно заявки на перевезення № 22/08/TLL від 22.08.2012р.;

- направлення відповідачу документів, які підтверджують факт перевезення вантажу;

- ст.ст. 610, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Відповідач вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню тому, що: договір, на який посилається позивач, сторонами не підписувався і у відповідача відсутній; позивач не надав відповідачу документи, які засвідчують факти здійснення перевезення; СМR № 61111 не містить печатки або штампу вантажоотримувача, які підтверджують факт отримання вантажу; нарахування 1 % неустойки нічим не передбачено; строк оплати за послуги на день подання позову не настав.

Позивач визначив відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ТрансЛайнС Логістик» м. Донецьк ідентифікаційний код якого 34876391. На запит суду за цим кодом і адресою, надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців де вказано, що назва цієї особи така ТОВ «ТрансЛайнс Логістікс». Суд встановлює, що саме ця особа є відповідачем у справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Сторони обмінялись факсограмами щодо укладення договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 15/08/TLL від 15.08.2011р. (далі - договір від 15.08.2011р.) у п. 9.4 якого зазначили що «сторони визнають юридичну силу договору і інших документів, укладених (наданих) за допомогою факсимільного зв'язку з обов'язковим послідуючим наданням їх оригіналів з мокрою печаткою і підписом керівників. Сторони не надали суду оригіналів договору від 15.08.2011р. Відповідач стверджує, що не підписував такого договору. Пункти 5.6, 6.1 та 6.2 цього договору не читаються повністю або частково, тобто з цих питань фактично сторони не дійшли згоди (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України - далі ГК). Зважаючи на викладене, суд вважає, що договір від 15.08.2011р. є неукладеним.

Сторони шляхом обміну факсограмами уклали правочин - заявка на перевезення № 22/08/TLL від 22.08.2011р. (далі - договір-заявка від 22.08.2011р.). Можливість укладення договору шляхом обміну факсограмами передбачена ч. 1 ст. 181 ГК. Відповідач не висунув заперечень щодо оформлення сторонами цього договору-заявки.

Договором-заявкою від 22.08.2011р. встановлено, що:

- маршрут: м. Миколаїв (Україна) - м. Москва (Росія);

- вантажоотримувач: «Лидер Транс»;

- адреса доставки: Росія, м. Москва, Очаківське шосе, 36;

- вантаж: пиво;

- ставка фрахта: 19500 грн.;

- строк оплати: по приходу машини в м. Москва.

Позивач не надав суду до огляду оригіналу міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) А№ 61111. З огляду на опис вкладення від 14.12.2011р. ця CMR має номер 0261111. Позивач не подав суду доказів того, що передав (переслав) цю CMR в оригіналі будь-яким 3-м особам. В копії CMR відсутній будь-який штамп, печатка та підпис, які свідчать, що вантаж отримано «Лидер Транс», тобто, вантажоотримувач. Таким чином, суд дійшов висновку, що факт виконання своїх зобов'язань позивач не довів. Тому суд позивачу у позові відмовляє.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 230, 306-308, 311 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 530, 625 Цивільного кодексу України та куруючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні 29.05.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2012р.