Decision № 23998886, 10.05.2012, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2012 Справа № 5008/199/2012

Розглянувши матеріали справи

За позовом Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ

до відповідача Фермерського господарства „ОСОБА_2.", с. Бороняво Хустського району

про стягнення заборгованості в сумі 53 282,49 грн., в т. ч. 47 000 грн. -основного боргу, 3 100,00 грн. -пені, 1 368,58 грн. -3% річних та 1 813,91 грн. -інфляційних збитків.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, представник за довіреністю № 17 від 25.04.2012 року

від відповідача - ОСОБА_2, голова фермерського господарства

За участю прокурора -Стойко П. М., прокурор відділу представництва інтересів держави та громадян у суді прокуратури Закарпатської області

СУТЬ СПОРУ: Хустський міжрайонний прокурор, м. Хуст звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ до Фермерського господарства „ОСОБА_2.", с. Бороняво Хустського району про стягнення заборгованості в сумі 53 282,49 грн., в т. ч. 47 000 грн. -основного боргу, 3 100,00 грн. -пені, 1 368,58 грн. -3% річних та 1 813,91 грн. -інфляційних збитків.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та не заперечила проти сплати боргу відповідачем до кінця 2012 року.

Відповідач письмовий відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, разом з тим у судовому засіданні позовні вимоги визнав, наявність заборгованості пояснює важким фінансовим становищем підприємства.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством „ОСОБА_2." укладено договір № 20 від 07.06.2006 року та додаткову угоду до нього № 1 від 18.07.2007 року про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

На виконання пункту 1 вказаного договору Фермерське господарство „ОСОБА_2." отримало фінансову підтримку (допомогу) в сумі 60 000 грн., які перераховані господарству відповідно до платіжного доручення № 209 від 29.06.2006 року. Зазначену фінансову допомогу відповідач зобов'язався повертати щорічно до 01 вересня в сумі 10 000 грн., кінцевий строк погашення в сумі 30 000 грн. до 07.06.2011 (п. 3.4.2 договору з врахуванням вказаних змін).

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 внесено зміни до пункту 4.1 розділу 4 договору, а саме: фінансова підтримка надається фермерському господарству „ОСОБА_2." терміном до 07 червня 2011 року.

Своє зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги відповідач виконав частково на суму 13 000 грн.

На неодноразові звертання Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Фермерське господарство „ОСОБА_2." не реагувало, борг не погашало (листи від 26.08.2009 № 53-4/338, від 03.08.2010 № 53-4/365, від 28.07.2011 № 53-4/348).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов'язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем до 07.06.2011, однак, в порушення вимог укладеного договору своє зобов'язання виконав частково, сплативши суму 13 000 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 47 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до п.5.2 договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки, відповідач повинен сплатити позивачеві пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачеві пеню на суму 3 100,00 грн., однак стягненню підлягає пеня у розмірі 2 331,37 грн., а в стягненні суми 768,63 грн. пені належить відмовити, оскільки вона погашена річним строком позовної давності (п. 2 ст. 258 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також, 3% -річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України та п. 5.1 договору). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 1 368,58 грн. -3 % річних та 1 813,91 грн. -інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „ОСОБА_2." (с. Бороняво Хустського району, вул. Колгоспна, 40, код 33614849) на користь:

Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул. О. Теліги, 8 кім. 58 „а-б", 59, код 20029342) суму 52 513,86 грн., в т. ч. 47 000 грн. борг, 2 331,37 грн. пеня, 1 368,58 грн. 3% річних, 1 813,91 грн. інфляційних збитків;

державного бюджету України суму 1 609,50 грн. (рахунок 31216206700002, банк одержувача Головне управління державної казначейської служби України у Закарпатській області, МФО 812016, ЄДРПОУ 38015610, код бюджетної класифікації 22030001).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 14.05.2012 року.

Суддя Якимчук Л.М.