№ 2364286, 29.09.2008, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.09.2008

Справа №2-26/3024-2008А

За позовом ВАТ «Агрофірма Грушівська», м. Судак, с. Грушевка, вул.. Радянська, 40.

До відповідача ДПІ у м. Судак, м. Судак, вул.. Яблунева, 10.

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суддя О.Л. Медведчук

при секретарі Малашенко К.І.

Представники:

Від позивача – Бивалін В.І., адвокат, дов. від 16.07.08р.

Від відповідача – Хруль С.В., головн. держ. под. інсп., дов. від 27.11.07р.

Сутність спору: Позивач - ВАТ «Агрофірма Грушевська» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до ДПІ у м. Судак про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2007р. № 0000022301/2 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 699760,00 грн. у тому числі штрафні санкції у сумі 116626,67 грн.

Відповідачем надавались письмові пояснення щодо проведеної перевірки.

Розгляд справи відкладався.

В ході розгляду справи позивачем надавались доповнення до позову, згідно яких просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.08.2007р. № 0000022301/2 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 699760,00 грн. у тому числі штрафні санкції у сумі 116626,67 грн.

У судовому засіданні, що відбулося 29.09.2008р. позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

ДПІ у м. Судак була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Агрофірма Грушівська» з питань достовірності надання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень, жовтень 2005 р., про що складено акт № 113/23-0/00412777 від 29.03.2007р.

На підстав вказаного акту у зв’язку із виявленими порушеннями п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у м. Судак було винесено податкове повідомлення-рішення №233/750/10/23-0/0 від 30.03.2007р. яким позивачу визначена до оплати сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 991 326,66 грн., зокрема: основний платіж - 583 133,33 грн., штрафні санкції 408 193,33 грн.

На вказане рішення позивачем було подано скаргу до ДПІ у м. Судак.

Рішенням ГНИ р. Судак за №1289/10/23-029 від 11.06.2007 р. в задоволенні скарги було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення №233/750/10/23-0/0 від 30.03.2007р. залишено без зміни.

12.06.2007р. позивач звернувся із повторною скаргою до ДПА в АРК на податкове повідомлення-рішення №233/750/10/23-0/0 від 30.03.2007р.

Рішенням ДПА в АРК за № 7136/7/25-021 від 03.08.2007р. податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак №233/750/10/23-0/0 від 30.03.2007 р. в частині донарахування штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 291 566,66 грн. та рішення ДПІ у м. Судак від 11.06.2007р. №1289/10/23-029 в цій частині скасовані.

На підстав акту перевірки №113/23-0/00412777 від 29.03.2007р. та рішення ДПА в АРК за наслідками розгляду повторної скарги № 7136/7/25-021 від 03.08.2007 р., Державною податковою інспекцією в м. Судак прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2007р. № 0000022301/2 яким позивачу визначена до оплати сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 699 760,00 грн., зокрема: основний платіж - 583 133, 33грн. та штрафні санкції 116 626, 67грн.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи декларація по ПДВ за вересень 2005р. отримана ДПІ у м. Судак 20.10.2005р. і зареєстрована за № 512746; за жовтень 2005р. отримана ДПІ у м. Судак 20.11.2005р. і зареєстрована за № 512602. Уточнюючий розрахунок за вересень 2005р. отриманий відповідачем 19.01.2007р. і зареєстрований за № 700253; за жовтень 2005р. отриманий податковим органом 19.01.2007 р. і зареєстрований за № 700252.

Згідно уточнюючому розрахунку за вересень 2005р.:

- стор. 2.2 «Сума податкових зобов'язань, яка не врахована в декларації звітного періоду» колонка «А- 2 500 000,00 грн.», колонка «Б- 500 000,00 грн.»,

- стор. 3 «Сума податкового кредиту, яка не врахована в декларації звітного періоду», колонка «А- 2 500 000,00 грн.», колонка «Б- 500 000,00 грн.»

Згідно уточнюючому розрахунку за жовтень 2005 р.:

- стор. 2.2 «Сума податкових зобов'язань, яка не врахована в декларації звітного періоду» колонка «А- 416 667,00 грн.», колонка «Б- 83 333,00 грн.»,

- стор. 3 «Сума податкового кредиту, яка не врахована в декларації звітного періоду», колонка «А- 416 667,00 грн.», колонка «Б- 83 333,00 грн.»

Згідно вказаних уточнюючих розрахунків відмінність між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, відображених в уточнюючих розрахунках по податку на додану вартість у зв'язку з виправленнями самостійно виявлених помилок за вересень та жовтень 2005р. склала 00,00 грн.

Допущена помилка утворилася у зв'язку з тим, що в деклараціях по ПДВ за вересень та жовтень 2005р. своєчасно не були відображені операції фінансово-господарської діяльності позивача по покупці винограду у ТОВ «Юксас-НК» і продажу його ВАТ «Харчовик».

П. 4.4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997р. за N 250/2054, встановлено, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181 ( 2181-14 ), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно з пунктом 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі закон про ПДВ), платник податку - особа, яка згідно Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп..7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

П.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 вказаного закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього закону Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи податкових накладних отриманих ВАТ «Агрофірма Грушівська» від ТОВ «Юксас-НК» зареєстрованим як платник ПДВ (свідоцтво № 04213367 від 06.07.2005р.), а саме № НК-05/09-1 від 01.09.2005р. на суму ПДВ-499966,67 грн., № НК-05/10-1 від 31.10.2005р. на суму ПДВ-83333,33 грн., вони оформлені у відповідності із вимогами п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також оформлені у відповідності із наведеною нормою Закону України «Про податок на додану вартість» і податкові накладні на поставку товару від ВАТ «Агрофірма Грушівська» до ВАТ «Харчовик» № 385, № 388 від 30.09.2005р. на суму ПДВ 250184,05 грн. та 249816,00 грн. відповідно та № 390 від 18.10.2005р. на суму ПДВ 83333,33 грн.

П. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за N 233/2037, визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Положення вказаного Порядку та закону № 168/97-ВР не містять вимог до платника податку - покупця або продавця перевіряти достовірність підпису в податкових накладних.

Відповідно до частини 2 с. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведений факт порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при наданні уточнюваних розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2005р.

З урахуванням викладеного, ретельно дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак від 06.08.2007р. № 0000022301/2 яким ВАТ «Агрофірма Грушівська» (м. Судак, с. Грушевка, вул.. Радянська, 40; код ЄДРПОУ 00412777) визначена до сплати сума податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 699760,00 грн. у тому числі основний платіж: 583133,33 грн., штрафні санкції у сумі 116626,67 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Агрофірма Грушівська» (м. Судак, с. Грушевка, вул.. Радянська, 40; код ЄДРПОУ 00412777) судовий збір у сумі 3,40 грн.

Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі 06.10.2008р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.