Decision № 227209, 14.09.2006, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.06р.

Справа № 34/164-06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливо-заправна компанія "Валдівіа", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Обрій", с. Коломійці Покровського району Дніпропетровської області

про стягнення 12 846, 06 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача - Лаврищева С.С., предст., дов. б\н від 07.07.2006р. від відповідача - Ковнір О.Ю., предст., дов. №1219 від 10.07.04р.

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення 12 846, 06 грн., що складає 8847, 06 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, плату за користування чужими коштами в сумі 74, 45 грн., 3924, 55 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку; 128, 50 грн. держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги обгрунтовані несплатою поставленого товару відповідно до умов договору №01/09-1 від 01.09.2005р.

Позивач у письмових поясненнях зазначив, що: якість поставленого товару було підтверджено сертифікатом якості заводу-виготовлювача; приймання товару провадилася тільки представниками покупця; при прийманні товару представники постачальника не брали участь, для складення відповідного акту викликались.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що не визнає позов, оскільки договір №01/09-1 ним не підписано. Крім того, просить суд вважати недійсним видане ним доручення №081492 від 06.09.05 р. У письмових поясненнях відповідач зазначив, що дана довіреність видана помилково, з порушенням вимог чинного законодавства.

В порядку ч.3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено до 26.09.06 р.

Господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.09.05 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливо-заправна компанія "Валдівіа" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірми "Обрій" (покупець) був укладений договір №01/09-1 поставки товару, строк дії якого визначений до 01.09.06 р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення.

За умовами цього договору постачальник зобов’язується передати, а покупець –прийняти товар (нафтопродукти) та оплатити його.

Згідно з п.3.3 договору оплата товару здійснюється у вигляді 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 8409, 75 грн. за видатковою накладною №РН-07/09-1 від 07.09.05 р.

Даний товар було отримано відповідачем за довіреністю ЯКС №081492 від 06.09.05 р. на ім'я Тимченко Анатолія Борисовича.

Разом з накладною №РН-07/09-1 від 07.09.05 р. відповідач отримав рахунок-фактуру №СФ-05/09-3 від 05.09.05 р. на оплату товару на суму 8 409, 75 грн.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що умовами договору не передбачені строки оплати товару після його поставки, то господарський суд вважає, що вимогою оплатити товар в порядку ст. 530 ЦК України є рахунок-фактура.

Відповідач товар не оплатив.

Доводи відповідача про те, що договір №01/09-1 ним не підписано, а також видане ним доручення №081492 від 06.09.05 р. є недійсним, оскільки дана довіреність видана помилково, з порушенням вимог чинного законодавства, не приймаються до уваги з огляду на таке.

По-перше, договір підписано двома сторонами, є відтиск печаток двох підприємств. Крім того, факт отримання товару за даним договором підтверджується вищевказаними накладною та довіреністю.

По-друге, довіреність ЯКС від 06.09.05 р. видана з дотриманням вимог законодавства України.

Враховуючи вищезазначене, сума боргу відповідача перед позивачем складає 8 409, 75 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення боргу відповідач не надав.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 437, 31 грн. інфляційних за період з листопада 2005 року по лютий 2006 рік, плату за користування чужими коштами в сумі 74, 45 грн. з 28.11.05 р. по 15.03.06 р., 3924, 55 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні складають 437, 31 грн.

Річні - 74, 45 грн.

Стосовно стягнення 3924, 55 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку слід зазначити наступне.

Позивач дану позовну вимогу обгрунтував таким чином: згідно з розрахунком ціни позову упущена вигода складає 3924, 55 грн. (2, 20 - 1, 50 х 5606, 50 л = 3925, 55 грн.). Де 2,20 грн. - ціна, за якою реалізовувалося пічне паливо покупцем; 1, 50 грн. - ціна, за якою було придбане пічне паливо. Різниця склала , 70 коп. на 1 літрі. 5606, 50 л - кількість (об'єм) пічного палива, яке можливо було б купити по ціні 1, 50 грн. на суму 8409, 75 грн. та його реалізувати по ціні 2, 20 грн. Таким чином, при реалізації пічного палива по ціні 2, 20 грн. за літр за 5606, 50 л було б отримано прибуток на суму 3924, 55 грн. При цьому позивач подав договори купівлі-продажу та поставок пічного палива та витратні накладні.

Згідно з п.п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обстаивн, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський суд вважає необхідним відмовити в позові, оскільки відсутній причинний зв'язок між цими збитками та неоплатою товару відповідачем.

Згідно зі ст. 193 ГК України (ст. 526 ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню у розмірі 8409, 75 грн. –боргу, 74, 45 грн. –річних, 437, 31 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно вищевикладеного, керуючись ст.ст.22, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Обрій" (53631, с.Коломійці Покровського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 38, код ЄДРПОУ 30699170, р/р 26000134871001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливо-заправна компанія "Валдівіа" (83004, м. Донецьк, вул. Економічна, 2, код ЄДРПОУ 32442940, р/р 26003098035241 у Донбаській філії ВАТ "Кредитпромбанк" м. Донецька, МФО 335593) 8409, 75 грн. –боргу, 74, 45 грн. –річних, 437, 31 грн. інфляційних, 89, 21 грн. –витрат на держмито, 81, 95 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

С.А. Примак

Рішення підписано 22.09.06 р.