Decision № 225675, 06.09.2006, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 3244/2006 рік Головуючий в 1 -й інстанції Мороховець О.В.

Категорія 40 Доповідач - Осіян О.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2006 року. м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Костюченко Н.Є.,

суддів - Осіяна О.М., Дерев'янко О.Г.

при секретарі -Качур Л..В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства Новомосковська швейна фабрика "Пан" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1. ОСОБА_2 до Колективного підприємства Новомосковська швейна фабрика "Пан" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить частково скасувати вказане рішення суду, яким їй відмовлено в задоволені позову в частині відшкодування моральної шкоди. Висновки суду, щодо відсутності вини відповідача не відповідають вимогам закону, оскільки різке коливання курсу валюти, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів не є поважними причинами та не ґрунтуються на законі.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню із наступних підстав.

Постановлюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив із того, що на момент звернення позивачки до суду у підприємства дійсно була заборгованість по заробітній платі за серпень - вересень 2005 року, яка станом на 01.12.2005 року була погашена. Посилання позивачки на те, що вона не мала можливості своєчасно сплачувати суми по кредитному договору, спростовані тим, що погашення кредиту відбувалось через бухгалтерію підприємства згідно договору та реєстру утримання планових платежів. А взяті позивачкою в борг гроші у ОСОБА_3. на путівку, суд розцінив як отримання додаткових коштів для відпочинку, оскільки позивачці була надана пільгова путівка комісією по соціальному страхуванню, 90 % вартості цієї путівки була сплачена за рахунок коштів соціального страхування, а тому позивачка не докладала додаткових зусиль для організації нормального життєвого рівня. Інших доказів щодо спричинення мольної шкоди позивачка не надала.

Але з такими висновками суду відносно відсутності вини підприємства в виникненні заборгованості по заробітній платі перед позивачкою погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на законі та не відповідають обставинам у справі.

Як вбачається із матеріалів на які посилався і суд першої інстанції (а.с.49-50) грошові кошти в період серпня-вересня 2005 року були на рахунку підприємства, що не заперечується і самим відповідачем, а тому "різкі коливання" курсу долара США не є підставою для затримки виплати заробітної плати працівникам, оскільки не передбачені законодавством.

Заборгованість по заробітній платі була виплачена позивачці тільки в жовтні-листопаді 2005 року після її звернення із позовом до суду.

Оскільки відповідачем без поважних причин були порушені строки виплати заробітної плати передбачені ст.115 КЗпП України, тому доводи позивачки про те, що вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя протягом декількох місяців із вини відповідача знайшли своє підтвердження в судовому засідання та підтверджуються матеріалами справи. Із врахуванням обставин у справі, ступеню та характеру спричиненої позивачці шкоди колегія суддів вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивачки 200 гривень на відшкодування моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України, а також на підставі ст. 8 8 ЦПК України судовий збір у розмірі 8,5 гривень на користь держави.

Тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, постановивши в цій частині нове рішення про задоволення позову частково.

Керуючись ст.115,237-1 КЗпП України, ст. 307, 309 ,316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2006 року у частині відмови у стягненні моральної шкоди скасувати.

Позов ОСОБА_1. у цій частині задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства Новомосковська швейна фабрика "Пан" (р/рахунок 2600930195357 в Промінвестбанку України в М.Новомосковську код 00308927) на користь ОСОБА_1 200 гривень на відшкодування моральної шкоди, а також судовий збір на користь держави у розмірі 8 гривень 50 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя О.М.Осіяна