
Сколівський районний суд Львівської області
Справа № 1320/4/2012
№ провадження 1/1320/29/2012
ВИРОК
іменем України
15.02.2012 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,
при секретарі Фляку В.М.,
з участю прокурора Коциби Р.Л.,
підсудного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, судимого Сколівським районним судом 06.03.2003 року за ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ст.ст. 69, 70 КК України до 5 років позбавлення волі; звільненого 22.07.2006 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 15 днів; 22.08.2008 року засудженого Сколівським районним судом за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 05.11.2009 року звільненого умовно-достроково на 3 місяці 24 дні,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 395 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 у ніч з 11-го на 12 грудня 2010 року приблизно о 24 годині, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду встановленого відносно нього постановою Сколівського районного суду від 07.09.2010року, по АДРЕСА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою із засудженим ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом зламу навісного замка, проник у підвальне приміщення будинку № 43, який належить ОСОБА_3, звідки таємно викрав продукти харчування на загальну суму 1600 гривень, чим вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_1 12 грудня приблизно о 07 годині по АДРЕСА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою із засудженим ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна, проник на подвір`я ОСОБА_4, звідки таємно викрав велосипед марки Shimano вартістю 800 гривень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю та показав, що у ніч з 11-го на 12 грудня 2010 року приблизно о 24 годині, порушуючи встановлені відносно нього постановою суду правила адміністративного нагляду,
перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом з ОСОБА_2, зламавши навісний замок, викрав з підвального приміщення по АДРЕСА_1 продукти харчування, вино та коньяк домашнього приготування, а 12 грудня 2010 року близько 07 години викрали з подвір`я по АДРЕСА_3 велосипед марки Shimano.
Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винуватість у крадіжці поєднаній з проникненням у приміщення та у повторному вчиненні крадіжки за попередньою змовою групою осіб, а також у порушенні правил адміністративного нагляду доведена наступними доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що 12 грудня 2010 року приблизно о 08 годині їй стало відомо, що з її підвального приміщення по АДРЕСА_4, шляхом зламу навісного замка було викрадено продукти харчування на суму 1600 гривень.
Показаннями потерпілої ОСОБА_4, які були дані нею під час провадження досудового слідства про те, що 13 грудня 2010 року вона виявила крадіжку свого велосипеда марки Shimano, який знаходився на її подвір`ї по АДРЕСА_3.
Із показів свідка ОСОБА_2 вбачається, що в ніч з 11-го на 12 грудня 2010 року приблизно о 24 годині, він разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, зламавши навісний замок з підвального приміщення, викрали продукти харчування, а 12 грудня 2010 року близько 7 години викрали з подвір`я по АДРЕСА_3 велосипед.
Показами свідка ОСОБА_5, які вона дала під час досудового слідства про те, що в ніч з 11-го на 12 грудня 2010 року в квартиру ОСОБА_6, де вона знаходилася, заходили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з сумками, в яких були продукти харчування.
Показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що у ніч з 11 на 12 грудня 2010 року до нього в квартиру приходили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та позичали у нього господарську сумку, через деякий час вони повернулись з сумкою наповненою продуктами харчування, частину з яких вони залишили йому, другу частину забрали із собою. При цьому ОСОБА_1 сказав йому, що ці продукти від його матері. Через декілька днів він, ОСОБА_6, дізнався про крадіжку з підвального приміщення ОСОБА_3, після чого продукти, які у нього залишились добровільно видав працівникам міліції.
Із протоколу явки з повинною від 14.12.2010 року відомо, що ОСОБА_1 добровільно зізнався у вчиненні крадіжки продуктів харчування у потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 26).
Протоколом явки з повинною від 20.12.2010 року стверджується, що ОСОБА_1 добровільно зізнався у вчиненні крадіжки велосипеда. (а.с.92).
Із протоколу огляду місця подій від 12.12.2010 року відомо, що подія відбувалася у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, звідки були викрадені продукти харчування. (а.с. 4-7).
Із протоколу відтворення обстановки і обставин події від 21.12.2010 року, вбачається, що ОСОБА_1 детально розповів та відтворив на місці обставини крадіжки продуктів харчування. (а.с. 47).
Протоколом огляду місця події від 13.12.2010 року стверджується, що подія відбувалася на подвір`ї будинку АДРЕСА_5, де була вчинена крадіжка велосипеда. (а.с. 71-74).
Із протоколу відтворення обстановки і обставин події від 22.12.2010 року, вбачається, що ОСОБА_1 детально розповів та відтворив на місці обставини крадіжки велосипеда. (а.с. 110).
Постановою Сколівського районного суду від 07.09.2010 року про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду. (а.с. 147).
Аналізуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч.ч. 2,3 ст. 185, ст. 395 КК України, оскільки він вчинив крадіжку поєднану з проникненням у приміщення та повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив таємне викрадення чужого майна, а також порушив правила адміністративного нагляду.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом’якшують його покарання.
Так, ОСОБА_1 вчинив злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості та тяжкий злочин, двічі притягувався до кримінальної відповідальності, з метою викрадення чужого майна ухилився від адміністративного нагляду, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставина, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_1 - з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 є рецидив злочину, оскільки підсудний маючи судимість за умисний злочин, не погашену в установленому законом порядку, вчинив новий умисний злочин та вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк необхідний і достатній для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 395 КК України і призначити йому покарання:
–за ч. 2 ст. 185 КК України - один рік позбавлення волі;
–за ч. 3 ст. 185 КК України - три роки позбавлення волі;
–за ст. 395 КК України –п’ять місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 змінити в залі суду з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Строк відбування покарання рахувати з 15.02.2012 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку, а засудженим –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя
The court decision No. 22290206, Skole District Court of Lviv Oblast was adopted on 15.02.2012. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 1320/4/2012. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: