№ 22286248, 16.03.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а/1570/2984/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кирилюк Н.Ю.

За участю сторін:

Представника позивача: Громадського О.В.

Представників відповідача: Іванова Е.І., Михайлової С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Укрнафтатранс»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Болградському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000112301 від 28.03.2011 року та № 0000122301 від 01.04.2011 року, зобовязання відповідача направити до органу Державного казначейства України висновок про відшкодування позивачу з бюджету 1123 260,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі необґрунтованих висновків актів перевірок № 250/2301/33569723 від 18.03.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрнафтатранс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року»та № 295/2301/33569723 від 24.03.2011 року «Про результати перевірки ТОВ «Укрнафтатранс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року, січень 2010 року», а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача відсутні порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того для захисту прав та інтересів позивача, що полягають в отриманні законного, на його думку, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, позивач просить суд зобовязати відповідача направити до органу Державного казначейства України висновок про відшкодування позивачу з бюджету 1123 260,63 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, наполягали, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначили, що при проведенні відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрнафтатранс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року встановлено порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення суми, заявленої до бюджетного відшкодування, у розмірі 88527,00 грн. Це відбулося внаслідок включення позивачем до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, які утворились не в результаті фактичної надмірної сплати ПДВ до бюджету, а лише з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Крім того при проведенні перевірки ТОВ «Укрнафтатранс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року, січень 2010 року встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за зазначений період на загальну суму 814257,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року 341793,00 грн., листопад 2009 року 211 731,00 грн., грудень 2009 року 107950,00 грн., січень 2010 року 152837,00 грн., оскільки встановлено відсутність надмірної сплати ПДВ до бюджету контрагентами позивача по ланцюгам постачання.

З урахуванням рішень податкового органу щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, у ДПІ у Болградському районі відсутній передбачений податковим законодавством обовязок щодо направлення органам державного казначейства України висновку про відшкодування з бюджету зазначених сум податку на додану вартість.

Судом під час офіційного зясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «Укрнафтатранс»зареєстровано 16.11.2005 року Болградською районною адміністрацією Одеської області та знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Болградському районі з 23.11.2005 року.

В період з 02.03.2011 року по 12.03.2011 року відповідно до наказів № 128 від 01.03.2011 року та № 143 від 10.03.2011 року (т.1 а.с. 63, 64), на підставі направлень на перевірку від 01.03.2011 року № 84/2301 та від 10.03.2011 року № 96/2301 (т.1 а.с. 65, 66) головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Болградському районі Михайловою С.К. та Мандажи М.І. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрнафтатранс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 250/2301/33569723 від 18.03.2011 року, у висновках якого відображено порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення субєктом господарювання суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 88527,00 грн. (а.с. 6-16).

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000112301від 28.03.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 88527,00 грн. (т.1 а.с. 28, 67).

24.03.2011 року відповідно до наказу № 192 від 22.03.2011 року на підставі службових посвідчень головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Болградському районі Михайловою С.К. та Мандажи М.І. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укрнафтатранс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року, січень 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 295/2301/33569723 від 24.03.2011 року, у висновках якого зазначено, що позивачем, в порушення п.п. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено на 814257,00 грн. заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року, у тому числі за жовтень 2009 року на 341793,00 грн., за листопад 2009 року на 211 731,00 грн., за грудень 2009 року на 107950,00 грн., за січень 2010 року на 152837,00 грн. (т.1 а.с. 70-72).

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000122301 від 01.04.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період жовтень 2009 року січень 2010 року на загальну суму 814 257,00 грн. (т.1 а.с. 73).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги «Укрнафтатранс» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України № 168/97-ВР), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 1.3 ст.1 Закон України № 168/97-ВР визначено, що платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязаназдійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 1.8 ст. 1 вищевказаного Закону, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

У відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, діюче податкове законодавство України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків ставить у залежність лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної, а можливість отримання бюджетного відшкодування сум такого податку від фактичної сплати його у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг при відємному значенні такої суми.

З приводу правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000112301 від 28.03.2011 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки № 250/2301/33569723 від 18.03.2011 року достовірності нарахування ТОВ «Укрнафтотранс»бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, ДПІ у Болградському районі зазначено про порушення позивачем пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення субєктом господарювання суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у розмірі 88527,00 грн. (а.с. 6-16).

Такий висновок податковим органом зроблений лише на підставі того, що відсутня фактична надмірна сплата позивачем податку на додану вартість до бюджету з огляду на відсутність у ТОВ «Укрнафтатранс»податкових зобовязань у жовтні 2010 року.

Судом встановлено, що у цьому податковому періоді ТОВ «Укрнафтотранс» здійснювало наступні господарські операції:

1) Придбано у ТОВ «Південна олія»на підставі договору від 23.11.2009 року № РО-060/09 та специфікації № 9 від 24.09.2010 року маргарин столовий (т. 2 а.с. 74-76). За наслідками вказаної господарської операції ТОВ «Південна олія»видало на імя позивача відповідну податкову накладну № 1305 від 18.10.2010 року на суму ПДВ 87999,96 грн. (т. 2 а.с. 82). При цьому факт сплати грошових коштів за вказаною накладною, у т.ч. суми ПДВ у розмірі 87999,96 грн. підтверджується випискою АТ «ТАСкомбанк»по особовому рахунку позивача за 18.10.2010 року та видатковою накладною від 19.10.2010 року № 1590 (т. 2 а.с. 92, 241-242).

2) Укладено з ТОВ «Дельта Вільмар СНД»(виконавець) договір про організацію подачі, зберігання вагонів та вантажів № 02/12 від 02.12.2009 року (т.2 а.с. 128-132), відповідно до якого ТОВ «Дельта Вільмар СНД»здійснювало для позивача роботи по подачі та збиранню вагонів та вантажів зі станції Промислова Одеської залізниці. Виконання даних робіт підтверджується актом виконання робіт та рахунком-фактурою № 5872400621 від 23.10.2010 року (т. 2 а.с. 133, 134) та податковою накладною № 04280 від 23.10.2010 року на суму ПДВ 118, 24 грн. (т. 2 а.с. 136). Кошти за надані послуги, у тому числі і суму ПДВ у розмірі 118, 24 грн. сплачено позивачем виконавцю 18.11.2010 року.

3) Укладено з Одеською залізницею (виконавець) договір про організацію перевезення вантажів та надання додаткових послуг № 1163831/157 від 14.10.2009 року. За наслідками вказаної господарської операції Одеська залізниця видала на імя позивача відповідну податкову накладну № 218/156 від 31.10.2010 року на суму ПДВ 333,33 грн., а позивачем здійснена сплата коштів за отримані послуги згідно виписки АТ «ТАСкомбанк»по особовому рахунку за 18.10.2010 року (т. 2 а.с. 241).

4) Укладено з Іллічівським підприємством Одеської Регіональної торгово-промислової палати заявку щодо проведення експертизи по визначенню країни походження товару. Надання зазначених послуг підтверджується актом надання послуг, рахунком на сплату № ОС-3/001224 від 21.10.2010 року (т. 2 а.с. 126, 127) та податковою накладною № 2010100215 від 21.10.2010 року на суму ПДВ 75,90 грн. (т. 2 а.с. 125). Кошти за надані послуги, у тому числі і суму ПДВ у розмірі 75,90 грн. сплачено позивачем згідно виписки АТ «ТАСкомбанк»по особовому рахунку 17.01.2011 року.

За наслідками виконання зазначених договорів ТОВ «Укрнафтатранс»включило до податкового кредиту згідно декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року суму ПДВ у розмірі 88 527, 00 грн. та у листопаді 2010 року заявлено зазначену суму ПДВ до бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 86-89, 82-85).

Правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ним податку на додану вартість у розмірі 88 527, 00 грн. по господарських взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами у жовтні 2010 року підтверджена перевіряючими в акті перевірки № 250/2301/33569723 від 18.03.2011 року та не заперечувалась представником відповідача Михайловою С.К., яка безпосередньо проводила цю перевірку, в судовому засіданні.

Разом з тим представники відповідача зазначали в акті перевірки та наголошували в судовому засіданні про те, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 88 527,00 грн. та факту надмірної сплати відповідного податку до бюджету не відбулось, з огляду на відсутність у ТОВ «Укрнафтатранс»податкових зобовязань по сплаті сум ПДВ по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року (вх. № 26780 від 22.11.2010 року) внаслідок здійснення підприємством у цьому періоді експортних операцій з постачання маргарину за контрактом № 09-11-18 від 18.11.2009 року на адресу ТОВ «Армсвіт»(Вірменія, м. Єреван) та декларування цих поставок за нульовою ставкою ПДВ.

Суд вважає помилковою таку позицію податкового органу щодо права платника на одержання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та такою, що ґрунтується на невірному тлумаченні працівниками ДПІ у Болградському районі положень податкового законодавства щодо надмірної сплати ПДВ до бюджету. Як встановлено в судовому засіданні, позивач у жовтні 2010 року був зареєстрований платником податку на додану вартість, здійснював операцій з придбання товарів та послуг на території України та сплачував за цими операціями суми податку на додану вартість в ціні таких товарів та послуг. Операції ж з продажу ним товарів у зазначеному періоді здійснювались на експорт та згідно п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»оподатковувались за нульовою ставкою, у звязку з чим у позивача правомірно виникло право на податковий кредит у жовтні 2010 року та бюджетне відшкодування сум ПДВ у листопаді 2010 року.

З урахуванням вимог Закону України «Про податок на додану вартість»суд вважає позицію представників відповідача щодо відсутності факту надмірної сплати сум ПДВ позивачем до бюджету хибною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Бюджетне відшкодування законодавче визначено, як сума, що підлягає поверненню платнику податку на додану вартість з бюджету у звязку з надмірною сплатою цього податку у випадках, визначених Законом України № 168/97-ВРта повязане із сплаченими цим платником сумами ПДВ. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

З огляду на викладене суд робить висновок про те, що вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду відємне значення податку на додану вартість залишається. Разом з тим відшкодуванню підлягає лише та частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З цього приводу суд погоджується з позицією представників відповідача в судовому засіданні щодо несплати товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»заявленої у листопаді 2010 року суми бюджетного відшкодування у розмірі 88 527 грн. у повному обсязі у попередньому податковому періоді.

Судом встановлено, що сплату позивачем сум ПДВ в ціні послуг за господарськими операціями з ТОВ «Дельта Вільмар СНД»у розмірі 118,24 грн. та Іллічівським підприємством Одеської Регіональної торгово-промислової палати у розмірі 75,90 грн. було здійснено відповідно 18.11.2010 року та 17.01.2011 року, що свідчить про відсутність факту сплати ТОВ «Укрнафтатранс»податку на додану вартість у розмірі цих сум у попередніх періодах та відповідно до вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування цих сум податку на додану вартість у листопаді 2010 року.

Твердження представників відповідача щодо несплати позивачем суми податку на додану вартість у попередньому періоді у розмірі 333,33 грн. Одеській залізниці, з огляду на наявність попередньої кредиторської заборгованості позивача перед цим підприємством, суд до уваги не приймає та вважає, що з огляду на сплату позивачем Одеській залізниці 18.10.2010 року суми у розмірі 2000,00 грн. за перевезення вантажів та надання послуг, підприємство правомірно заявило до бюджетного відшкодування у листопаді 2010 року суму ПДВ, зазначену у податковій накладній № 218/156 від 31.10.2010 року (вартість послуги 1666, 67 грн., ПДВ 333,33 грн.). Цей факт підтверджується витягом АТ «ТАСкомбанк»по особовому рахунку позивача.

Таким чином суд приходить до висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»у декларації за листопад 2010 року правомірно було заявлено до бюджетного відшкодування суму податкового кредиту попереднього звітного періоду лише по господарських операціях з ТОВ «Південна олія»та Одеською залізницею у загальному розмірі 88333,29 грн. (87999,96 грн. + 333,33 грн.), оскільки вказана сума була фактично сплачена позивачем постачальникам в ціні отриманих товарів (послуг) у попередніх періодах, правомірно віднесена до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних та підтверджена первинними документами. Тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000112301 від 28.03.2011 року в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зазначеному розмірі є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині - задоволенню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000122301 від 01.04.2011 року суд зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи, податковим органом в акті перевірки № 295/2301/33569723 від 24.03.2011 року зазначено, що в ході позапланових виїзних перевірок з питань підтвердження достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Укрнафтатранс»за жовтень-грудень 2009 року, січень 2010 року було надано запити для підтвердження податкового кредиту по ланцюгам постачання. Згідно отриманих відповідей встановлено наявність значної кількості ланцюгів постачання. Аналізом співставлення даних податкових зобовязань та податкового кредиту встановлено, що по першому ланцюгу постачання позивач у зазначених періодах мав господарські відносини з ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум-2007»та ПП «Контент Групп». Зазначені контрагенти позивача по другому та третьому ланцюгам постачання мали господарські відносини з ТОВ «Дельта Вільмар СНД», ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»та ТОВ «Віойл-Агро». Згідно показників із програми співставлення даних податкових зобовязань та податкового кредиту працівниками ДПІ у Болградському районі в акті робиться висновок, що вірогідність сплати ПДВ до бюджету контрагентами ТОВ «Укрнафтатранс», а також підприємствами, які приймали участь у господарських операціях по другому та третьому ланцюгам постачання, зведена до нуля.

У звязку з тим, що при перевірці достовірності нарахування ТОВ «Укрнафтатранс»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень-грудень 2009 року, січень 2010 року не було встановлено факту зайвої сплати до бюджету податку на додану вартість контрагентами позивача по ланцюгам постачання, податковим органом було зроблено висновок про завищення ТОВ «Укрнафтатранс»заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 814257,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року 341793,00 грн., листопад 2009 року 211 731,00 грн., грудень 2009 року 107950,00 грн., січень 2010 року 152837,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що такий висновок відповідача є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства. Так, ТОВ «Укрнафтатранс»при декларуванні податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум-2007», ПП «Контент Групп», внаслідок чого виникло право на бюджетне відшкодування, було виконано всі вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме сплачено податок на додану вартість у ціні придбаних у контрагентів товарів, контрагентами надано позивачу належним чином оформлені податкові накладні та до складу податкового кредиту було включено тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум 2007», ПП «Контент Групп». А порушення з боку контрагентів ТОВ «Укрнафтатранс» та інших субєктів господарювання податкового законодавства, на його думку, не впливає на правомірність формування податкового кредиту та обґрунтованість отримання бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ позивачем.

Судом встановлено, що на формування ТОВ «Укрнафтатранс»податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок декларування якого виникло відємне значення з податку на додану вартість, заявлене позивачем до бюджетного відшкодування у жовтні-грудні 2009 року, січні 2010 року у сумі 814257,00 грн. мали вплив господарські операції з ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум-2007»та ПП «Контент Групп».

Так, між ТОВ «Укрнафтатранс»(покупець) та ТОВ «Лукрум-2007»(постачальник) було укладено договір постачання №07/09/09 від 07.09.2009 року, згідно якого постачальник зобовязувався поставити покупцю товар (маргарин мякий «Єва»), а покупець прийняти зазначений товар та оплатити його (т. 1 а.с. 130).

Господарські операції за зазначеним договором здійснювалися сторонами у період вересень жовтень 2009 року. При цьому факт отримання ТОВ «Укрнафтатранс»товару та оплати коштів за отриману продукцію підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами (т.1 а.с. 131-170), випискою АТ «ТАСкомбанк»по особовому рахунку позивача за період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року (т. 2 а.с. 216-240).

23.11.2009 року між ТОВ «Південна олія»(постачальник) таТОВ «Укрнафтатранс»(покупець) був укладений договір постачання № РО-060/09, відповідно до якого ТОВ «Південна олія»прийняло на себе обовязок здійснювати постачання покупцю товару тропічні масла/жири рослинного походження, а позивач - оплатити цей товар (т. 2 а.с. 74-76).

Факт отримання ТОВ «Укрнафтатранс»товару та оплати коштів за отриману продукцію за зазначеним договором підтверджується належними чином оформленими та підписаними сторонами податковими та видатковими накладними (т. 2 а.с. 83-84; 93-94), випискою АТ «ТАСкомбанк»по особовому рахунку позивача за період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року (т. 2 а.с. 216-240).

Судом також встановлено, що безпосередніми постачальником ТОВ «Лукрум-2007»товару (маргарин мякий «Єва»), який був реалізований позивачу, по 2 ланцюгу постачання є ТОВ «Війол-Агро», по 3 ланцюгу постачання ВАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат». Безпосереднім постачальником ТОВ «Південна олія»товару (тропічні масла/жири рослинного походження), який було реалізовано позивачу, по 2 ланцюгу постачання є ТОВ «Дельта Вільмар СНД».

Між ТОВ «Укрнафтатранс»(замовник) та ПП «Контент Групп»(виконавець) також був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 09-09-08_1 від 08.09.2010 року (т.1 а.с. 178-181).

На виконання даних угод ПП «Контент Групп»здійснювало організацію транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів позивача залізничним транспортом, а ТОВ «Укрнафтатранс»оплачувало вартість наданих послуг. Надання позивачу послуг підтверджується податковими накладними, актами виконання робіт (послуг), специфікаціями до актів, рахунками вартості наданих послуг (т. 1 а.с. 185-198). При цьому факт сплати грошових коштів за цими накладними, у т.ч. сум ПДВ підтверджується випискою АТ «ТАСкомбанк»по особовому рахунку позивача за період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року (т. 2 а.с. 216-240).

В судовому засіданні представник відповідача Михайлова С.К., яка безпосередньо проводила зазначену перевірку ТОВ «Укрнафтатранс», не заперечувала правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум-2007»та ПП «Контент Групп»в період з вересня по грудень 2009 року, внаслідок декларування якого у позивача виникло відємне значення ПДВ у відповідних звітних періодах, не заперечувала проти підстав для заявлення позивачем сум такого ПДВ до бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах, а саме у жовтні-грудні 2009 року та січні 2010 року (з огляду на їх сплату у попередніх податкових періодах). Свій висновок щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 814257,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум-2007»та ПП «Контент Групп», вона обґрунтувала відомостями електронної системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні інформаційних баз ДПА України про несплату сум ПДВ до бюджету контрагентами позивача та підприємствами другого та третього ланцюгів постачання.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»не містить будь-яких вказівок про те, що для отримання права на бюджетне відшкодування сум ПДВ платник податку має довести фактичне надходження цих сум до бюджету від контрагентів. Не містить таких вимог і п.7.7 ст.7 цього Закону, який є імперативним для визначення суми податку, який підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню із бюджету. Виходячи з аналізу норм діючого податкового законодавства України, право на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, що мають відємне значення, виникає при наявності фактичної сплати в попередньому звітному періоді сум такого податку в ціні придбаних товарів (послуг) контрагентам за наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), на якого і покладено цей законодавчий обовязок, що вбачається з визначення терміну «платник податку», наведеному в п. 1.3. ст. 1 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Під час судового розгляду справи ДПІ у Болградському районі не наведено та судом не встановлено жодних фактів та обставин, що свідчили б про наявність в діях позивача ознак таких дій.

Крім того суд при прийнятті рішення приймає до уваги ті обставини, що за результатами зустрічних перевірок ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум-2007»та ПП «Контент Групп»податковими органами, де ці підприємства перебувають на обліку, встановлено відсутність розбіжностей між задекларованим позивачем податковим кредитом та податковими зобовязаннями його контрагентів (т. 1 а.с. 240-242; т. 2 а.с. 2-3; 12; 20-21; 24; 30-31; 33-35; 40-41; 42-43). Цими органами також не встановлено розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобовязаннями між контрагентами позивача по 2-й та 3-й ланці ланцюга постачання (т. 1 а.с. 244-245; 247-249; т. 2 а.с. 5-6; 8-9; 14-15; 17-18; 26; 28; 36-38).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»правомірно віднесено до податкового кредиту суми сплаченого ним ПДВ по операціям з ТОВ «Південна олія», ТОВ «Лукрум-2007»та ПП «Контент Групп» та у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»заявлено до бюджетного відшкодування суми цього податку у розмірі 814257,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року 341793,00 грн., листопад 2009 року 211 731,00 грн., грудень 2009 року 107950,00 грн., січень 2010 року 152837,00 грн., на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Вказані суми були фактично сплачені позивачем постачальникам в ціні отриманих товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та підтверджені наданими первинними документами.

Висновки ж ДПІ у Болградському районі в акті перевірки № 295/2301/33569723 від 24.03.2011 року про порушення позивачем п.п. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими, а винесене на підставі висновків зазначеного акту податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000122301 від 01.04.2011 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень № 0000122301 від 01.04.2011 року та № 0000112301 від 28.03.2011 року в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 88333,29 грн., у звязку з чим адміністративний позов «Укрнафтатранс»підлягає частковому задоволенню шляхом скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Болградському районі № 0000122301 від 01.04.2011 року та № 0000112301 від 28.03.2011 року у вищезазначеній частині.

В задоволенні позовних вимог позивача в частині зобовязання відповідача направити до органу Державного казначейства України висновок про відшкодування позивачу з бюджету 1123 260,63 грн. суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав.

Позивач на обґрунтування позовних вимог у цій частині посилається на вимоги п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, згідно якої орган державної податкової служби зобовязаний у пятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На думку суду позивач цією вимогою намагається захистити свої права та інтереси на майбутнє, тобто у правовідносинах з відповідачем, що не настали на час розгляду адміністративної справи судом. Крім того, оспорюючи в судовому засіданні рішення податкового органу про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суми 902784,00 грн. (88587,00 грн.+814257,00 грн.) за податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0000122301 та 0000112301), в обґрунтування суми у розмірі 1123 260,63 грн. представник позивача посилається на зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування позивачу також і по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Екопласт», що не були предметом дослідження в розглядаємій справі.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс» до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області № 0000122301 від 01.04.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області № 0000112301/0 від 28.03.2011 року в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатранс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 88333,29 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16 березня 2012 року.

Суддя Білостоцький О.В.

16 березня 2012 року.

.