Court ruling № 22247320, 28.03.2012, Central District Court of Simferopol

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/1817/2012

28.03.2012 року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Кучеренко Н.В.,

при секретарі – Євсєєнко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Кримської філії ПП ««Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_2 третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання недійсним аукціону, скасування протоколу,

                                        в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Кримської філії ПП ««Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_2, третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання недійсним аукціону, скасування протоколу з продажу транспортного засобу відповідача.

Від позивача надійшла письмова заява, у якій він просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на спірне майно, а саме: автомобіль марки CHEVROLET модель LACETTI NF193, 2006 року випуску, оскільки його повідомили про зняття з обліку в ДАІ спірного транспортного засобу, тобто для здійснення його відчуження.

Ухвалою суду від 26.03.2012 року заява позивача залишена без руху, з зазначенням необхідності сплати судового збору за її подання.

          27.03.2012 року до суду від позивача надійшла квитанція про сплату судового збору на усунення вимог, викладених ухвалою суду 26.03.2012 року.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

За змістом ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, які за своєю юридичною природою є заходами щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача та гарантують реальне виконання позитивно прийнятного рішення.

Відповідно до вимог частини 3 зазначеної правової норми забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства - розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність-зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Оцінка судом обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, зокрема, виходячи з відповідності заходу вимогам, на забезпечення яких він вживається, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на спорі з приводу рухомого майна – наведеного автомобіля, а доводи щодо необхідності вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову мотивовані можливим продажем спірного майна. Як наслідок, існує реальна загроза виконання можливого рішення суду, оскільки є усі підставі припускати, що відповідач або інша особа може розпорядитися спірним майном, оскільки у такому праві ніхто не обмежений.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

                                        УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки CHEVROLET модель LACETTI NF193, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який з 2006 року належав на праві власності ОСОБА_1, а 16.01.2012р. з аукціону проданий ОСОБА_2.

Копію даної ухвали направити для виконання до Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори, Управління ДАІ ГУ МВС України в АРК.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у п’ятиденний строк, але підлягає негайному виконанню.

          Суддя