Decision № 22091284, 23.03.2012, Starokostiantyniv District Court of Khmelnytskyi Oblast

23.03.2012

Справа № 2215/192/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 року                                                   м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

                              в складі: головуючої –судді Сагайдак І.М.

                                         секретаря Загоруйко О.В.

                              з участю: представника позивачки ОСОБА_1;

                                         відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно,

                                                  в с т а н о в и в:

          В січні 2012 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Старокостянтинівського району і просить припинити право власності ОСОБА_5, яка померла 30 березня 1997 року, на житловий будинок №48 по вул. Центральній в с. Лажева Старокостянтинівського району у зв»язку із його знищенням.

          В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 1991 року вона проживала разом із своєю бабою ОСОБА_5 у належному їй будинку №48 по вул. Центральній в с. Лажева Старокостянтинівського району. Після смерті ОСОБА_5 вона залишалась проживати у вищезазначеному будинку, а в 2002 році з дозволу виконкому ОСОБА_4 сільської ради розпочала будівництво нового житлового будинку замість старого, що належав ОСОБА_5, закінчивши будівництво у 2010 році. Однак, вона не може оформити своє право власності на новозбудований житловий будинок, оскільки до цього часу залишається зареєстрованим право власності ОСОБА_5 на старий житловий будинок, якого вже не існує, за цією ж адресою.

          Тому, в порядку ст. 349 ЦК України просить припинити право власності ОСОБА_5 на старий житловий будинок №48 по вул. Центральній в с. Лажева Старокостянтинівського району в зв»язку із його знищенням.

          Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 20 березня 2012 року за згодою представника позивачки ОСОБА_1 замінено неналежного відповідача ОСОБА_4 сільську раду належним –ОСОБА_2 та виключено останню із числа представників позивачки.

          В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши, що реєстрація за померлою ОСОБА_5 права власності на житловий будинок, який давно розвалився, порушує права позивачки, яка побудувавши на місці знищеного будинку новий, позбавлена можливості зареєструвати своє право власності на новозбудоване майно.

          Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, однак судом відмовлено у прийнятті визнання позову та проведено розгляд справи по суті.

          Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_5 була власником будинку №48 по вул. Центральній в с. Лажева Старокостянтинівського району. Вказане право належало їй на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого 30 липня 1987 року Старокостянтинівською районною радою народних депутатів, та зареєстровано в Старокостянтинівському БТІ 30 липня 1987 року в реєстрову книгу №7 під №39.

          30 березня 1997 року ОСОБА_5 померла. Єдиним спадкоємцем по закону померлої ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_2, яка прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оформивши частину своїх спадкових прав, зокрема на земельну частку (пай), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15.01.2001 року та матеріалами спадкової справи №27 від 15 січня 2001 року, заведеної Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_5

          Позивачка ОСОБА_3 є донькою відповідачки ОСОБА_2 та онукою померлої ОСОБА_5 й за даними виконкому ОСОБА_4 сільської ради з 1991 року проживала у належному ОСОБА_5 будинку. Після смерті ОСОБА_5 у 2002 році ОСОБА_3, з дозволу виконкому ОСОБА_4 сільської ради, розпочала будівництво нового житлового будинку на місці старого під №48 по вул. Центральній в с. Лажева, який належав ОСОБА_5 та який на той час став непридатним для проживання. На даний час ОСОБА_3 проживає разом зі своєю сім»єю у новозбудованому будинку, що розташований по вул. Центральний,48 в с. Лажева, який за даними Старокостянтинівського БТІ значиться, як самовільна забудова.

          Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, свідоцтвами про народження та шлюб ОСОБА_2 і ОСОБА_3, довідкою виконкому ОСОБА_4 сільської ради №687 від 07.12.2011 року, рішенням виконкому ОСОБА_4 сільської ради №9 від 25 квітня 2002 року, будівельним паспортом на новостворений будинок №48 по вул. Центральній в с. Лажева, технічним паспортом на вищезазначений житловий будинок, інвентарною справою на будинковолодіння по вул. Центральній,48 в с. Лажева.

          Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_3 посилається на те, що не може зареєструвати своє право власності на новозбудований житловий будинок, оскільки за цією адресою залишається зареєстрованим право власності її баби ОСОБА_5, а тому просить в порядку ст. 349 ЦК України припинити право власності ОСОБА_5 на житловий будинок в зв»язку із його знищенням.

          Відповідно до ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

          Вищезазначені нормативні положення вказують на те, що лише власник знищеного майна має право на подачу заяви про внесення змін до державного реєстру, і тільки після цього припиняється його право на певне майно. Саме з моменту внесення відповідних змін до реєстру припиняється право на майно та відповідно кореспондуючих обов»язків.

          По справі встановлено, що власником будинковолодіння №48 по вул. Центральній в с. Лажева була ОСОБА_5, спадкоємцем майна, прав та обов»язків якої є ОСОБА_2

          З огляду на викладене суд вважає, що позивачка ОСОБА_3 не має повноважень ставити питання про припинення права власності на майно, яке їй не належить, а тому у суду відсутні підстави для задоволення даного позову в межах заявлених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.349 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

          В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно в зв»язку із його знищенням відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: