Decision № 220683, 31.10.2006, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

31.10.2006 Справа № 2/220

За позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „НСІ Україна”, м. Ужгород

Про стягнення суми 17332,65грн. штрафу за порушення терміну повідомлення про дострокове припинення дії договору суборенди нежитлового приміщення в м. Київ, АДРЕСА_1 другий поверх загальною площею 182,5кв.м,

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх уточнення)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 -представник по довіреності НОМЕР_1від 07.09.2006р.

від відповідача - Огар Н.В. -представник за дорученням

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві з урахуванням їх уточнення, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, вказує на те, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного, тобто за два місяці до звільнення, повідомлення орендодавця про намір припинити договірні відносини по використанню орендованого майна. Натомість, відповідач повідомив позивача про необхідність припинення договірних відносин тільки за двадцять днів до дати звільнення приміщень, яка була вказана в даному листі. Факт прийняття орендодавцем від відповідача орендованого майна на думку представника не підтверджує двостороннього добровільного погодження сторонами припинення договору оренди та не звільняє відповідача від обов'язку сплатити визначений договором в таких випадках штраф. Заперечення відповідача про те, що на момент звільнення приміщення позивачем не було пред'явлено до відповідача жодних майнових претензій не вважає беззаперечним доказом того, що за таких обставин відповідач звільняється від зобов'язання сплатити визначену договором суму в розмірі орендної плати за один місяць.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог у повному обсязі по мотивах, викладених у поданому суду письмовому поясненні на позов. У підтвердження своїх заперечень вказує на те, що надіслання відповідачем пропозиції 20.07.2006р. про припинення договору оренди повинно було бути розглянуте позивачем на протязі 20 днів з моменту його отримання. Відповідно, з цих підстав сторони 01.08.2006р. підписали акт прийому-передачі орендованого майна, а 31.08.2006р. на адресу відповідача надійшла претензія з вимогою сплати суму 17629,33грн., що ніяк не відповідає сумі, вказаній у позовній заяві. Водночас, заперечує з приводу того, що така була зареєстрована у позивача 27.07.2006р.,

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 року по справі №2/220

оскільки згідно журналу вхідної кореспонденції надійшла до відповідача тільки 31.08.2006р. З огляду на вищевикладене, вважає, що за таких обставин сторонами підтверджено добровільне припинення договору оренди.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між сторонами, а саме суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю „НСІ Україна”, м. Ужгород 15.03.2006 року був укладений договір за №НОМЕР_2 суборенди другого поверху нежитлового приміщення в. Київ, АДРЕСА_1 загальною площею 188,88кв.м. зі строком дії на 11 місяців з моменту прийняття приміщення та майна, що орендується за актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі підписаний сторонами 15.03.2006р., відповідно строк дії договору становить до 15.02.2007р. Згідно пункту 5.1 договору оренди, в редакції додаткової угоди НОМЕР_1від 15.06.2006р., орендна плата за орендоване приміщення складає суму 23962,25грн.

Умовами договору, зокрема, пунктом 7.1.14, передбачено, що позивач зобов'язується передати відповідачу у строкове платне користування (суборенду) приміщення, а відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю оренду плату і здійснювати відшкодування комунальних та інших послуг. Одночасно, відповідач взяв на себе обов'язок письмово повідомити орендодавця про дострокове припинення договору за два місяці до моменту припинення.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач листом №НОМЕР_3 від 20.07.2006 року повідомив позивача про намір достроково розірвати договір з 01.08.2006р., тобто фактично за 10 днів до моменту його запланованого припинення. За таких обставин позивач у відповідності до пункту 8.3 договору за порушення терміну повідомлення про дострокове припинення дії договору, встановленого пунктом 7.1.14, нарахував відповідачу до сплати штраф в розмірі орендної плати за місяць оренди. Згідно поданого позивачем уточненого розрахунку така сума складає 17332,65грн. (за виключенням здійсненої відповідачем переплати).

Згідно вимог статті 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 року по справі №2/220

виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення своєчасного повідомлення орендодавця про намір припинити договірні відносини належним чином підтверджується наявними у справі матеріалами. Пунктом 4.4.1 договору суборенди нежитлового приміщення передбачено єдину умову дострокового розірвання договору не за ініціативи позивача -за згодою сторін, реалізація якого визначена пунктом 7.1.14 договору, тобто за два місяці до моменту припинення договору. Натомість, листом №НОМЕР_3 від 20.07.2006 року саме відповідачем визначено термін звільнення орендованого приміщення, тобто припинення договірних відносин, з 01.08.2006р. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність листування з приводу узгодження питання строків звільнення приміщень та припинення договірних відносин, та свідчили б про розірвання договору за згодою сторін. Відповідачем та наявними у справі матеріалами не доведено того, що такий термін був встановлений самим позивачем. Натомість, позивач стверджує про те, що користування цим приміщенням було передано наступному користувачу тільки 13.09.2006р., у підтвердження чого подав копію договору оренди №НОМЕР_4 від 13.09.2006р. Водночас, приймання позивачем орендованого відповідачем майна не може однозначно свідчити про наявність між сторонами погодження припинення договірних відносин та виконання пункту 4.4.1 договору. З огляду на вищевикладене, поданий у підтвердження своїх доводів відповідачем журнал реєстрації вхідної кореспонденції, оригінал якого оглянуто судом в засіданні суду, згідно якого претензія позивача надійшла до відповідача вже після 01.08.2006р., не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у позивача до орендаря майнових претензій на день звільнення приміщення.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Водночас, відповідно до статей 32, 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „НСІ Україна”, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, 21 (рах. №26006055201593 в філії ЗРУКБ „Приватбанк”, м. Ужгород, МФО 312378, код ЄДРПОУ 34022598) на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ, АДРЕСА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент код №НОМЕР_5) суму 17332,65грн. штрафу, а також суму 173,33грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі