Court ruling № 21988710, 05.03.2012, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа № 212/2001/2012

Провадження №10/0290/94/2012 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Михайленко А.В.

Доповідач : Зайцев В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого - судді: Зайцева В.А.,

суддів: Слободяна К.Б., Нагорняка Є.П.,

за участю прокурора Зонова С.М.,

адвоката ОСОБА_2,

особи, відносно якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_3,

розглянула 05 березня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією з доповненнями ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 лютого 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу останнього на постанову ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у Вінницький області Левчука Д.В. від 31.01.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду звернувся ОСОБА_3 із скаргою на постанову ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у Вінницький області від 31.01.2012 року про порушення кримінальної справи та вважаючи, що постанова слідчого винесена з порушенням вимог ст. 94 КПК України, просив її скасувати.

Постановою Ленінського районний суду м. Вінниці від 13 лютого 2012 року скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення. Рішення мотивовано тим, що при порушенні кримінальної справи відносно останнього були дотримані вимоги ст.ст.94, 98 КПК України щодо приводів, підстав і порядку її порушення.

В апеляції з доповненнями ОСОБА_3 посилається на незаконність постанови районного суду, просить її скасувати, а також скасувати постанову слідчого про порушення стосовно скаржника кримінальної справи від 31.01.2012 року за ч.3 ст.212 КК України, оскільки вважає, що ніяких підстав і приводів для її порушення не було.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію з доповненнями і просили задовольнити, думку прокурора Зонова С.М., якій заперечував проти апеляції і вважав постанову суду законною і обґрунтованою, ознайомившись з матеріалами на підставі яких була порушена кримінальна справа та судовими матеріалами, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно ч.2 ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Зокрема, для порушення кримінальної справи за ч.3 ст.212 КК України необхідно наявність у слідчого чи органу дізнання достатніх даних, які свідчили б про обов»язок підприємства на момент порушення кримінальної справи сплатити до бюджету податковий борг ( недоїмку).

Відповідно до п.п. 1.3, 5.2 Закону України «Про порядок погашення забов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов»язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи в судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк. Податкове зобов»язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим після закінчення строків, встановлених для адміністративного оскарження.

Як вбачається з наданих матеріалів після проведення документальної перевірки ТОВ «Вінсервіс»та ТОВ «Сармат»був складений відповідний акт про виявлені порушення податкового законодавства на який платником податків 30.01.2012 року були подані заперечення на адресу ДПА у Вінницький області, які не розглянуті.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України єдиним документом, на підставі якого виникають податкові зобов»язання, є податкове повідомлення-рішення, якого немає і не було на момент порушення кримінальної справи. Оскільки, податкове зобов»язання не узгоджено, то у платника податків ніяких зобов»язань щодо сплати нарахованих сум теж не існувало.

Суд першої інстанції не звернув на це увагу при розгляді скарги та не надав правової оцінки в постанові, а отже не перевірив належним чином наявність достатніх даних, що вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину. Крім того, з одного боку зазначив в постанові про необхідність проведення аналізу зібраних у справі доказів для вирішення питання наявності ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а з іншого послався на те, що такий аналіз суд не вправі проводити на даній стадії судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги не дотримано в повному обсязі вимог ст.236-8 КПК України, а тому постанова районного суду підлягає скасуванню.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати все вищенаведене, ретельно перевірити доводи скарги та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_3 з доповненнями задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 лютого 2012 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у Вінницький області Левчука Д.В. від 31.01.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Судді:

З оригіналом вірно: