Справа № 2/513/162/12
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2012 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Мітюхіної О.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4.,
третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в обгрунтування якого вказав, що за рішенням Димитровського міського суду Донецької області з нього на користь відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів його доходів до повноліття дитини та на утримання самої ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини його доходу до досягнення дитиною трирічного віку. На сьогоднішній день його сімейне становище змінилося. 24.09.2011 року він одружився з ОСОБА_5. третьою особою у справі, і у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_7. Він працює на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», його заробіток за період з червня 2011 року по листопад 2011 року без урахування відрахувань склав близько 62908,86 грн. Він і відповідач на обліку у лікаря терапевта не знаходяться, донька ОСОБА_6 також здорова. Оскільки змінився його сімейний стан і у нього на утриманні знаходяться дружина та малолітній син, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_6, з ? частини його доходів до 1/6 частини та звільнити його від обовязку сплати аліментів на користь і утримання відповідача у розмірі 1/6 частини його доходів до досягнення дитиною трьох років.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні звернувся до суду з заявою про залишення позову у частині вимог, які стосуються звільнення його від обовязку сплати аліментів на користь і утримання відповідача у розмірі 1/6 частини його доходів до досягнення донькою трьох років, без розгляду. На решті позовних вимог, а саме: на зменшенні розміру аліментів на утримання дитини позивач наполягає.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримав заяву свого довірителя.
Відповідач ОСОБА_3, її представник ОСОБА_4. та третя особа ОСОБА_5. проти заяви позивача не заперечували.
Суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню, оскільки вона не суперечить нормам чинного процесуального законодавства і у відповідності до ч.1 ст.207 ЦПК України є однією з підстав залишення позову без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 207 ч.1 п.5, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів у частині позовних вимог щодо звільнення позивача від обовязку сплати аліментів на користь і утримання відповідача у розмірі 1/6 частини його доходів до досягнення донькою ОСОБА_6 трирічного віку, залишити без розгляду.
Розяснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у пятиденний строк з дня оголошення ухвали суду. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі осіб, які її оскаржують, апеляційна скарга подається протягом п*яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
The court decision No. 21895984, Myrnohrad City Court of Donetsk Oblast (until 25.04.2025 - Dymytrov City Court of Donetsk Oblast) was adopted on 21.02.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 513/57/12. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: