Decision № 21876989, 06.03.2012, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/22306.03.12 За позовомпублічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго» додержавного комунального підприємства «Житлоремфонд»Деснянського району м. Києва простягнення 94662, 88 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012

року)

відповідача: начальник загального відділу ОСОБА_2 (довіреність № 08/445 від

22.09.2011 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державного комунального підприємства «Житлоремфонд»Деснянського району м. Києва 94662, 88 грн., (у тому числі 63302, 51 грн. сума основного боргу, 26715, 33 грн. інфляційні втрати та 4645, 04 грн. 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобовязання за договором від 01.12.2000 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 року порушено провадження у справі №23/223 та призначено її розгляд на 13.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року зупинено провадження у справі № 23/223 до остаточного розгляду справи № 8/131 Окружним адміністративним судом м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року поновлено провадження у справі № 23/223, розгляд справи призначено на 06.03.2012 року.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву, відповідно до якої просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Ухвалою суду від 06.03.2012 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Представник Позивача надав докази погашення Відповідачем суми основного боргу, вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних просив задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ: Позивачем та Відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630487 від 01.12.2000 року. Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 1630487 від 01.12.2000 року Позивач зобовязався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 1630487 від 01.12.2000 року зобовязався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2.

Договір № 1630487 від 01.12.2000 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.12.2006 року по 01.08.2009 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 563277, 48 грн.

Додатком № 2 до договору № 1630487 від 01.12.2000 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

Відповідач за період з грудня 2006 року по серпень 2009 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 63302, 51 грн.

Однак, після порушення провадження у справі Відповідач повністю погасив суму основного боргу, що підтверджується наданою Позивачем довідкою про надходження грошових коштів. Враховуючи наведене, провадження частині стягнення основного боргу у розмірі 63302, 51 грн. підлягає припиненню на підставі підпункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 4645, 04 грн. (за період з січня 2007 року по липень 2009 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 26294, 22 грн. (за період з січня 2007 року по липень 2009 року), оскільки Позивачем не враховано відємний інфляційний показник при здійснення розрахунку, зокрема, за липень та серпень 2008 року. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством “Київенерго” вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент розгляду справи заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1-1 статті 80, статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного комунального підприємства «Житлоремфонд»(02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 26294 (двадцять шість тисяч двісті девяносто чотири) грн. 22 коп. інфляційні втрати та 4645 (чотири тисячі шістсот сорок пять) грн. 04 коп. 3 % річних, 942 (девятсот сорок дві) грн. 42 коп. державного мита та 313 (триста тринадцять) грн. 60 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 63302 грн. 51 коп. припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

5. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк