Decision № 21830732, 06.03.2012, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.12 Справа№ 5015/157/12

За позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», м. Львова

до відповідача: Дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів

про стягнення 15 767, 54 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва М.Т.

Від позивача: Терех-Лагодюк О.М.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано Першим заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», м. Львова до Дочірнього підприємства «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів про стягнення 15 767, 54 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.02.2012р.

07.02.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача та прокурор в судове засідання з”явились, позовні вимоги підтримали, позов просять задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд в с т а н о в и в:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями. Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

На виконання умов договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №1016 від 01.10.2009р., комунальне підприємство “Залізничтеплоенерго” зобов”язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а відповідач –Дочірнє підприємство «ТУР»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»оплачувати одержувану теплову енергію на умовах, передбачених договором.

Згідно п.6.3 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Позивач взяті на себе договірні зобов”язання виконав повністю, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Проте, відповідач договірні зобов”язання в частині оплати виконував неналежним чином, згідно поданого розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2010р. по 01.10.2011р. становить 14244,40 грн., що підтверджено довідкою позивача про заборгованість відповідача (в матеріалах справи) та підлягає стягненню.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.7.2.3 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно поданого розрахунку становить 680,52 грн.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 515,15 грн. та 3% річних на загальну суму 327,47 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 15767,54 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 193, 216 ГК України, ст.ст.32, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Тур»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів, вул. Шевченка, 321 (код ЄДРПОУ 25548101):

- на користь Львівського комунального підприємства “Залізничтеплоенерго” , м. Львів, вул. С.Петлюри,4а (код ЄДРПОУ 20784943)– 14244,40 грн. основного боргу, 680,52 грн. пені, 327,47 грн. - 3% річних, 515,15 грн. інфляційних нарахувань;

- в доход держбюджету - 1609,50 грн. судового збору.

3. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 07.03.2012р.