Decision № 21781438, 02.03.2012, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.2012 Справа №5008/1743/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство „Гофротара-Закарпаття”

до дочірнього підприємства „Мукачівська кераміка” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”

про визнання договору купівлі-продажу під’їзної залізничної колії від 25.06.09 дійсним та визнання права власності на під’їзну залізничну колію експлуатаційною протяжністю 730,7 м, протяжністю від межі (сигнал М-16 –упор) –651,3 м, що примикає стрілкою №14 до колії №30 на станції Мукачево Львівської залізниці та знаходиться за адресою: вул. Волошина, с. Павшино, Мукачівський район,

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача –не з’явився;

від третьої особи –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство „Гофротара-Закарпаття” заявлено позов до дочірнього підприємства „Мукачівська кераміка” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” про визнання договору купівлі-продажу під’їзної залізничної колії від 25.06.09 дійсним та визнання права власності на під’їзну залізничну колію експлуатаційною протяжністю 730,7 м, протяжністю від межі (сигнал М-16 –упор) –651,3 м, що примикає стрілкою №14 до колії №30 на станції Мукачево Львівської залізниці та знаходиться за адресою: вул. Волошина, с. Павшино, Мукачівський район.

В засіданні суду 27.02.12 за згодою представників сторін оголошено перерву до 02.03.12 до 11 год. 00 хв. для надання можливості сторонам подати суду додаткові докази.

У попередніх судових засіданнях позивач просив задоволити позов з мотивів, викладених у позовній заяві, а відповідач визнав позовні вимоги. Пояснив, що утримання та охорона без допомоги позивача під’їзної колії є неможливим.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заявою від 23.01.12 (а. с. 69) визнала позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 25 червня 2009 року укладено договір купівлі-продажу залізничної колії, згідно якого (п.1) продавець - дочірнє підприємство „Мукачівська кераміка” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” зобов’язується передати у власність (продати), а покупець - товариство з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство „Гофротара-Закарпаття” прийняти та оплатити на умовах даного договору під’їзну залізничну колію довжиною 800 м, яка розташована за адресою: вул. Волошина, с. Павшино, Мукачівський район, Закарпатська область та примикає до станції Мукачево.

Об’єкт продажу належить продавцю на праві власності, про що свідчить, зокрема, свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 20.12.05 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а. с. 47, 48).

Умови договору сторонами виконано угодою про зарахування зустрічних вимог від 25.06.10 та актом приймання-передачі під’їзної залізничної колії від 01.07.10.

Умовами вказаного договору (п.12), що відповідає ч.1 ст. 657 Цивільного кодексу України, сторони передбачили нотаріальне посвідчення договору після підготовки продавцем усіх документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, але не пізніше 24.06.11 продавець зобов’язується підготувати (виготовити) та передати нотаріусу, зокрема, технічну документацію на об’єкт продажу, на підставі якої в момент нотаріального посвідчення може уточнюватись довжина об’єму продажу.

У відповідності до п. 13 вказаного договору продавець зобов’язується письмово повідомити покупцю про місце, дату та час нотаріального посвідчення.

Листом від 20.06.11 за №20/06-2 позивач-покупець звернувся до відповідача-продавця про визначення дати та місця проведення нотаріального посвідчення договору (а. с. 24), листи аналогічного змісту було надіслано 15.07.11, 30.08.11, 01.06.11 (а. с. 25-27).

Листом від 12.08.11 (а. с. 28) відповідач повідомив позивача про виконання обома сторонами договору купівлі-продажу, тому вважає, що зобов’язання згідно ст. 599 Цивільного кодексу України припинені, відтак не вбачає необхідності нотаріально посвідчувати такий договір.

Вказане свідчить про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.

У відповідності до частини 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідні приписи частини другої статті Цивільного кодексу України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін (абзац другий пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 №9).

Однак з 01.01.12 набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та інших законодавчих актів”, яким частину третю статті 640 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 Цивільного кодексу України виключено слова „та державної реєстрації”.

Таким чином, із зазначеної дати скасовується обов'язок здійснювати державну реєстрацію відповідного договору купівлі-продажу після його нотаріального посвідчення (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.11.11 №01-06/1624/2011).

Враховуючи, що дійсність вказаного договору купівлі-продажу настає з моменту набрання рішення законної сили, з 01.01.12 скасовано обов’язок здійснювати державну реєстрацію купівлі-продажу після його нотаріального посвідчення, позовна вимога про визнання дійсним договору купівлі-продажу під’їзної колії від 25.06.09, укладеного між дочірнім підприємством „Мукачівська кераміка” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство „Гофротара-Закарпаття”, підлягає задоволенню.

Позовні вимоги щодо визнання права власності на під’їзну залізничну колію експлуатаційною протяжністю 730,7 м, протяжністю від межі (сигнал М-16 –упор) –651,3 м, що примикає стрілкою №14 до колії №30 на станції Мукачево Львівської залізниці та знаходиться за адресою: вул. Волошина, с. Павшино, Мукачівський район задоволенню не підлягають, виходячи із наступного:

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із матеріалів справи його право власності на об’єкт продажу за вищезазначеним договором визнається і відповідачем, і третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Доказів протилежного оспорювання вказаного договору позивачем не надано.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу на сторони порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу під’їзної залізничної колії від 25.06.09, укладеного між дочірнім підприємством „Мукачівська кераміка” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” та товариством з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство „Гофротара-Закарпаття”.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з дочірнього підприємства „Мукачівська кераміка” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”, вул. Волошина, б/н, с. Павшино, Мукачівський район, Закарпатська область (код ЄДРПОУ 31586988) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство „Гофротара-Закарпаття”, вул. Волошина, 8, с. Павшино, Мукачівський район, Закарпатська область (код ЄДРПОУ 32513926) суму 1176 /Одну тисячу сто сімдесят шість/ грн. 25 коп. судового збору.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ващиліна Н.М