Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"01" березня 2012 р. Справа № 5015/3282/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Муравйов О.В.
Полянський А.Г.
Яценко О.В. (доповідач у справі)
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ТрастТер"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року
у справі№ 5015/3282/11
господарського судуЛьвівської області
за позовомПриватного підприємства "ТрастТер"
доПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м. Київ в особі Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк"
простягнення заборгованості В с т а н о в и в:
Касаційна скарга Приватного підприємства "ТрастТер" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року у справі № 5015/3282/11 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011 року № 3828-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру –1 розмір мінімальної заробітної плати. При цьому, за приписами статті 22 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2012 року становить 1073 грн.
Проте, з матеріалів касаційної скарги та доданих до неї документів вбачається, що до останньої взагалі не додано доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком доданих до касаційної скарги документів, в якому докази сплати судового збору відсутні, що є безумовною підставою для повернення такої скарги.
За приписами ст. 5 Закону України "Про судовий збір", приватне товариство "ТрастТер" не відноситься до переліку осіб, які від сплати судового збору звільняються.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу приватного підприємства "ТрастТер" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року у справі № 5015/3282/11 повернути скаржнику.
Головуючий О.В. Муравйов
судді:А.Г. Полянський О.В. Яценко
The court decision No. 21777246, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 01.03.2012. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 5015/3282/11. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: