№ 21761925, 03.02.2012, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р. № 2а/2570/155/2012

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КФ"Десна"

доДержавної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області

про

за участю

представників сторін:

від позивача

від відповідачавизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ОСОБА_1, довіреність від 27.12.2011 р

ОСОБА_2, довіреність від 30.01.2012 р. №46/9/23-009,

ОСОБА_3, довіреність від 17.01.2012 р. №21/10/23-009

ВСТАНОВИВ: До Чернігівського окружного адміністративного суду 10 січня 2012 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» до Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області, в якій позивач просить прийняти рішення, яким визнати нечинним прийняте відповідачем податкове повідомлення – рішення форми «Р» №0000282300 від 27.12.2011 року за платежем з податку на додану вартість на суму 190747,00 грн., в тому числі за основним платежем 190746,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн. та присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кондитерська фабрика «Десна» судовий збір у розмірі – 28,24 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що податкове повідомлення – рішення винесене з порушенням чинного законодавства, зокрема, посадовими особами відповідача в акті перевірки (за результатами якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення – рішення) зроблені безпідставні та протиправні висновки, оскільки вони не містять будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «КФ «Десна» з ТОВ «ТПК «Еколайф». Як зазначає позивач, відповідачем порушено вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, Податкового кодексу України, так як у ТОВ «КФ «Десна» в наявності є всі податкові накладні, видаткові накладні, які підтверджують відповідність господарських операцій позивача з ТОВ «ТПК «Еколайф» вимогам чинного законодавства. Крім того, на думку позивача, посадовими особами відповідача в акті перевірки зроблено протиправний висновок про нікчемність договорів позивача з ТОВ «ТПК «Еколайф», так як, на час виконання господарських угод, як і на час звернення позивача до суду, всі суб’єкти господарювання – юридичні особи є діючими підприємствами, платниками податку на додану вартість, які включені до єдиного державного реєстру і державна реєстрація жодного з ним не скасована. Таким чином, як зазначає позивач, відповідно до змісту ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, відсутні підстави для визнання вчинених між ТОВ «КФ «Десна» та ТОВ «ТПК «Еколайф»» правочинів нікчемним та, відповідно, недійсними. Тому є безпідставним і визнання недійсною наданої платником податку інформації в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року щодо формування кредиту з податку на додану вартість на суму 190746,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «ТПК «Еколайф».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та пояснили, що відповідачем правомірно винесене податкове повідомлення – рішення про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна», оскільки в ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Позивачем, за період що перевірявся, задекларований податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року в сумі 239654, 00 грн., в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК «Еколайф» в сумі 190746,00 грн. В ході зустрічної звірки ТОВ «ТПК «Еколайф» встановлено не підтвердження податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Трансбуд-2» по взаємовідносинам з ТОВ «БРУ «Полонина» та ТОВ «Шевченківський завод продтоварів» відсутні об’єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Оскільки правочини останніх є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України, вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, то і господарські операції з продажу товарів позивачу ТОВ «ТПК «Еколайф» є неможливими, у зв’язку з нікчемністю правочинів останнього з вищезазначеними підприємствами. На підставі викладеного ДПІ у Носівському районі вважає свої дії правомірними, а податкове повідомлення-рішення за №0000282300 від 27.12.2011 року - законним та обґрунтованим.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.01.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 03.02.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «КФ«Десна» є юридичною особою, зареєстроване Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 03.09.2004 р., включене до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Носівському районі Чернігівської області.

Судом встановлено, що працівниками податкової інспекції ДПІ у Носівському районі на підставі наказу від 22.11.2011 №182 та згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «КФ «Десна» з питань правильності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф» за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 09.12.2011 року №445/23-023/32995681.

В ході перевірки ДПІ у Носівському районі Чернігівської області встановлено порушення позивачем ч. 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «КФ «Десна» з ТОВ «ТПК Еколайф», задекларований податковий кредит за березень 2011 року зменшений на 190746,00 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки від 09.12.2011 р., позивач звернувся до ДПІ у Носівському районі із запереченням. Листом податкового органу від 22.12.2011 р. за №856/10/23-012 акт перевірки залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі складеного акта перевірки від 09.12.2011 року ДПІ у Носівському районі було винесено оскаржуване податкове повідомлення – рішення за №0000282300 від 27.12.2011 р. про необхідність сплати грошового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 190747,00 грн., що складається з 190746,00 грн. – за основним платежем та 01,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Приписами пункту 2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2011 року ДПІ у Носівському районі позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення направлено копію наказу від 22.11.2011 №182 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомленням від 22.11.2011р. № 34 про дату початку та місце проведення перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «КФ «Десна» та ТОВ «ТПК Еколайф» укладено договір поставки товару №4/2 від 04.01.2011 року, згідно п.1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати в порядку і в строки, передбачені договором, продукцію в асортименті.

Судом встановлено, що в червні 2011 року ДПІ у Носівському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «КФ «Десна» щодо взаємовідносин з платником податків ТОВ «ТПК «Еколайф» за березень 2011р. Для підтвердження взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ТПК «Еколайф» направлено запит до ДПІ у Святошинському районі № 128/23-15 від 18.05.2011р., та № 144/7/23-015 від 02.06.2011р. для проведення зустрічної звірки. На день складання довідки відповідь до інспекції не надійшла. В результаті перевірки складено довідку від 17.06.2011 року за №276/23-023/32995681 в якій не встановлено заниження (завищення) задекларованих показників в рядках 10 - 17 Декларації по взаємовідносинах ТОВ «ТПК «Еколайф». В довідці перевірки вказано, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до акта від 22.09.2011р. № 282/23-20/37099621 про результати документальної невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ТПК «Еколайф» з питань правильності нарахування та повноти обчислення ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 року, акта про результата документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ „Трансбуд-2” управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 19.08.2011 №9390/23-02/32373468, надісланих ДПІ у Святошинському районі м. Києві до ДПІ у Носівському районі, встановлено наступне:

ТОВ «Трансбуд - 2» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних отриманих від:

-ТОВ «БРУ «Полонина» на загальну суму 3 130 300 грн.;

-ТОВ «Шевченківський завод продтоварів» на загальну суму 427 039,08 грн.,

-ТОВ «Трансбуд – 2» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Як зазначає відповідач, у зв’язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Трансбуд-2» по взаємовідносинам з ТОВ «БРУ «Полонина» та ТОВ «Шевченківський завод продтоварів» відсутні об’єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно до ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створюю інших наслідків, крім тих, що пов’язані із його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, суд вважає, що вищезазначені підприємства не могли не усвідомлювати протиправність своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету, господарські відносини вчинені від їх імені розцінюються як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та такими, що порушують публічний порядок.

Суд погоджується з висновками відповідача, що зазначені правочини між ТОВ «Трансбуд - 2» та ТОВ «БРУ «Полонина», ТОВ «Шевченківський завод продтоварів» відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Отже, ТОВ «Трансбуд - 2» безпідставно сформовано податкові зобов’язання, (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) за березень 2011 року на адресу контрагентів - покупців в тому числі ТОВ «ТПК «Еколайф».

Враховуючи викладене, суд вважає, що неможливість придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Бру «Полонина» та ТОВ «Шевченківський завод продтоварів» на користь ТОВ «Трансбуд-2» неможливий і їх продаж в подальшому на користь ТОВ «ТПК «Еколайф» та у свою чергу неможливий їх подальший продаж ТОВ «ТПК «Еколайф» на користь ТОВ «КФ «Десна» у зв’язку з нікчемністю правочину.          

Виходячи з вищенаведеного, дані дії спрямовані на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Згідно акту №282/23-20/37099621 від 22.09.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТПК «Еколайф» встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «ТПК «Еколайф» за березень 2011 року включено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2» та відображені в декларації з ПДВ (додаток 5 до Декларації) за березень 2011 року в сумі 190130,00 грн.

В ході перевірки ТОВ «КФ «Десна» встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «КФ «Десна» за березень 2011 року включено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК «Еколайф» та відображені в декларації з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) за березень 2011 року в сумі 190746,12 грн.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, суд вважає, що будь – які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, згідно якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Приписами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, суд вважає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ТОВ «КФ «Десна» порушено ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «КФ «Десна» з ТОВ «ТПК «Еколайф» задекларований податковий кредит за березень 2011 року зменшений на 190746,00 грн. в результаті чого збільшено суму податкового зобов’язання з ПДВ за березень 2011 року в сумі 190746,00 грн.

Штрафні санкції на платника податків були накладені у відповідності до пункту 7 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України, якою встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з цих обставин, суд дійшов висновку, що ДПІ у Носівському районі в акті перевірки правомірно встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства і податкове повідомлення – рішення про необхідність сплати суми податкового боргу по податку на додану вартість скасуванню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» до Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення форми №0000282300 від 27.12.2011 року задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю

.Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статтей186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   (підпис)                                        Ю.О.Скалозуб

З оригіналом згідно: