№ 21568424, 30.01.2012, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5764/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні

за участю представників сторін:

позивача : Салтинського С.С. - представник за довіреністю

відповідача : Непийводі І.А., Раздобудька П.В. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: малого приватного підприємства "Варос"

до: державної податкової інспекції м. Вінниці

про: визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось мале приватне підприємство "Варос" з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій ДПІ у м. Вінниці щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0009911520 від 14.09.2011 року, яким неправомірно збільшено розмір грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 3067 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснивши, що позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України та п. 150.1 ст. 150 цього кодексу при розрахунку обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року безпідставно включив відємне значення за наслідками 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Вінниці на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПК України проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 844/130/15-1/23105279 від 29.08.2011 року.

Під час проведення перевірки виявлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. В рядку 06.6 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне) значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) відображено відємне значення в сумі 13337 грн. Відповідачем в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року № 9002773767 від 05.05.2011 року по рядку 08 (обєкт оподаткування) з урахуванням уточнюючого розрахунку від 30.06.2011 року зазначена сума (-13337) грн.., в рядку 04.9 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року) з врахуванням уточнюючого розрахунку зазначена сума 240373 грн. Відємне значення рядку 08 виникло за рахунок збитку 2010 року, відображеного по рядку 04.9.

В результаті чого, сума відємного значення по рядку 07 (обєкт оподаткування від усіх видів діяльності) декларація з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року має дорівнювати 16610 грн., проте відповідачем задекларувало у розмірі 3273 грн., внаслідок чого занижено обєкт оподаткування від усіх видів діяльності на суму 13337грн. та нараховане грошове зобовязання з податку на прибуток в суму 3067 грн.

Вказані висновки знайшли своє відображення у прийнятому ДПІ у м. Вінниці податковому повідомленні-рішенні № 0009911520 від 14.09.2011 року, яким МПП "Варос" збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 3067 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 36 ПК України податковим обовязком визначається обовязок платника податку обчислити задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 ст. 37 ПК України визначено, що підставою для виникнення, зміни і припинення податкового обовязку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Як вбачається з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Відємне значення як результат розрахунку обєкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

В той же час, суд враховує, що у пункті 1 підрозділу 4 розділу Х Перехідних положень ПК України зазначено: розділ ІI цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що дія норми п. 150.1 ст. 150 ПК України має зворотну дію в часі тільки на І квартал 2011 року.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Згідно абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення, тобто без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у звязку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкта оподаткування 2010 року та 80 % відємного значення обєкта оподаткування 2009 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Враховуючи вищевказане, суд прийшов до висновку, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року повинен здійснюватись з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку тільки за результатами діяльності І кварталу 2011 року.

Судом встановлено, що в порушення вищезазначеного МПП "Варос" в декларації за II квартал 2011 року по рядку 06.6 "відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)" відображено суму 13337 грн., що не відповідає вимогам пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення ПК України, оскільки розрахунок обєкта оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто в сумі 0 грн.

Згідно п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, суми бюджетного відшкодування та/або відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Приписами п. 58.1 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці, прийняте за наслідками проведеної перевірки, є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в звязку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович

30.01.2012