Court ruling № 21503880, 24.01.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5212/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Миськів Наталії Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Мультисервісна Мережа»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Мультисервісна Мережа»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваним рішенням відповідачем було безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції за не роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів), оскільки чеки за 01.04.2010 року та 02.04.2010 року є розрукованими та відповідно до вимог чинного законодавства містяться у книзі обліку розрахункових операцій, а 03.04.2010 року був вихідний день. Оскільки роздрукування Z-звітів здійснювалось, то позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0007542305 від 11 жовтня 2010 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Миськів Наталія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

28 вересня 2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача офісу, який розташований за адресою: м. Київ, вул. П. Лумумби, 6/1.

За результатами перевірки було складено акт № 0881/26/54/23/35523832 від 28.09.2010 року, за змістом якого перевіркою виявлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у нероздрукуванні щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів), зокрема, за 01.04.2010 року, 02.04.2010 року та 03.04.2010 року та не зберігання їх в книзі обліку розрахункових операцій № 26544005075.

11 жовтня 2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007542305, яким до позивача, на підставі вказаного акту перевірки було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача стосовно прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірними, а тому вимоги позивача є обгрунтованими.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується в повній мірі з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 23 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»денний звіт документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»від 18.02.2002 року № 199 визначено, що Z-звіт це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; зміна період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було роздруковано і забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків - Z-звітів № 0349 за 01.04.2010 року та № 0350 за 02.04.2010 року в КОРО № 2654005675, вказані Z-звіти містять дату та час їх роздрукування 01 квітня 2010 року о 18 год.01 хв. та 02 квітня 2010 року о 16 год. 50 хв.

Згідно Наказу директора ТОВ «Українська Мультисервісна Мережа»№ 14 від 24.01.2008 року робочими днями на підприємстві було визначено з понеділка по пятницю.

Оскільки 03 квітня 2010 року була субота, тобто вказаний день на підприємстві був вихідним.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо хибності твердження відповідача стосовно незберігання позивачем Z-звітів за 01.04.2010 року та за 02.04.2010 року, оскільки вказані фіскальні звітні чеки зберігаються на підприємстві у відповідності до норм чинного законодавства, а в неробочі дні позивач не повинен був роздруковувати фіскальний чек, оскільки законодавством України на нього не покладено такий обовязок.

Крім цього, за змістом листа Державної податкової адміністрації України від 07.11.2002 року № 7501/6/23-2119 у разі коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, то реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, тому, відповідно, і фіскальні звітні чеки не друкуються .

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Українська Мультисервісна Мережа»не повинно було роздруковувати фіскальний звітний чек за 03.04.2010 року.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність спірних дій відповідача та наявність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Миськів Наталії Володимирівни залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А Вівдиченко Т.Р.