УХВАЛА
Іменем України
21 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В., Матюшенка І.В.
при секретарі судового
засідання Кульчицькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на
рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2007 року у
справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до
ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання
недійсним,
встановила:
У грудні 2003 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання договору довічного утримання, укладеного між їх померлою сестрою ОСОБА_4. та відповідачем, недійсним з тих підстав, що їх сестра під час укладення договору перебувала у безпорадному стані, який не дозволяв їй розуміти значення своїх дій.
У процесі розгляду справи позивачки змінили підстави позову і просили визнати договір недійсним з тих підстав, що його підписано не їх сестрою, а сторонньою особою.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2006 року у задоволені позову відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі апелянти ставлять питання про скасування вказаного рішення та ухвалення нового про задоволення їх позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права Зазначають , що судом безпідставно було відмовлено у задоволені їх клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проте встановити іншим шляхом чи виконаний в договорі підпис їх сестрою не можливо.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Встановлено, що 14 березня 2001 року між ОСОБА_4. та відповідачем було укладено договір довічного утримання, згідно якого у власність останнього переходила належна ОСОБА_4. квартира АДРЕСА_1.
У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивачки оспорюють вказаний договір з тих підстав, що підпис на ньому від імені їх сестри було вчинено іншою особою.
Відмовляючи позивачкам у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що факти на які посилаються останні не знайшли підтвердження.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 10 липня 2007 року, яку проведено за ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 19 червня 2007 року, підпис у договорі довічного утримання від 14 березня 2001 року виконано ОСОБА_4. в незвичайному стані виконавця (хвороба пов'язана з ураженням опорно-рухомого апарату).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на прийняте судом рішення, тому воно скасуванню не підлягає.
З ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати за проведення експертизи згідно ухвали суду.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2007 року залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМС України в Житомирській області код 25574601 на рахунок 35229005000096, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039 за проведену експертизу, в т.ч. ПДВ по 188 грн. 31 коп. з кожної.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Справа №22ц/1004 Категорія 44
The court decision No. 2134228, Zhytomyr Regional Court of Appeal was adopted on 21.08.2007. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 22ц/1004. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: