Court ruling № 21093217, 11.01.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19197/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря:Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «ТОПАЗ - 96»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ТОПАЗ - 96» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «ТОПАЗ - 96»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.12.2010 року № 0015992305.

Окружний адміністративний суд м. Києва своєю постановою від 17 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з даною постановою, приватним підприємством «ТОПАЗ - 96»було подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2011 року, в якій позивач просить скасувати дану постанову, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушення ним норм процесуального та матеріального права.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено планову перевірку приватного підприємства «ТОПАЗ - 96»з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, і наявності свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій, якою встановлено порушення позивачем п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року, № 265/95-ВР.

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2010 року № 792/26/59/23/24587665, на підставі висновків якого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.12.2010 року № 0015992305.

Згідно ст. 15 Закону України № 265, контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України, шляхом проведення планових або позапланових перевірок, згідно із законодавством України.

Ст. 16 вищезазначеного Закону надає право контролюючим органам відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно пп. 2.7 п. 2 Наказу ДПА України за № 441, перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

У межах повноважень, визначених Законом України № 265, органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами - графіками.

При цьому, згідно пп. 2.6 п. 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 року за № 441, перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки субєктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки. В матеріалах справи знаходяться направлення № 1192 від 22.11.2010 року, направлення № 1573 від 27.09.2010 року, направлення № 492 від 22.11.2010 року на проведення планової перевірки позивача, графік проведення перевірок на грудень 2010 року та окремий план від 31.08.2010 року, тому колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач мав право на проведення перевірки позивача. Також колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем було допущено посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, хоча позивач мав право на підставі ч. 2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не допустити до перевірки, якщо у нього були підстави вважати, що дії по проведенню перевірки є незаконними.

Актом від 23.11.2010 року № 792/26/59/23/24587665 було встановлено, що підприємством порушено норми реєстрації та застосування РРО, а саме РРО ф. № 2659018564 поставлено на облік за місцем здійснення господарської діяльності 30.10.2010 року, а роботу на цьому касовому апараті розпочато 21.07.2010 року. В матеріалах справи міститься Акт перевірки від 30.09.2010 в якому зазначено, що касовий апарат використовується позивачем без реєстрації у відповідному органі ДПС та за місцем використання на облік не взятий. У відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пунктом 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 н.м.г. - 340 грн.).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 99, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ТОПАЗ - 96»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І. Файдюк В.В.