Decision № 21017530, 20.01.2012, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.12р.Справа № 8/5005/17453/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пафіс", (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайлінг", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за угодою від 10.10.2011р. про розірвання договору комісії № 2010К-19/03-2 від 19.03.2010р. неповернутого авансового платежу у розмірі 600 000,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 04/01 від 04.01.12р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. б/№ від 13.01.12р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пафіс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайлінг" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за угодою від 10.10.2011р. про розірвання договору комісії № 2010К-19/03-2 від 19.03.2010р. неповернутого авансового платежу у розмірі 600 000,00 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем зобов'язань за угодою від 10.10.11р. про розірвання договору комісії № 2010К-19/03-2, в частині повного та своєчасного повернення перерахованого позивачем авансового платежу в розмірі 1 600 000,00 грн.

12.12.11р. відповідач за платіжним дорученням № 3601 повернув позивачу лише частину авансового платежу в розмірі 1 000 000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить у розмірі 600 000,00 грн.

19.01.12р. відповідач до суду надіслав відзив на позовну заяву від 17.01.12р. в якому визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 600 000,00 грн.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пафіс", як комітент, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайлінг", як комісіонер, було укладено договір комісії № 2010К-19/03-2, згідно п. 1.1. договору, комісіонер зобов'язується за дорученням комітенту за винагороду укласти від свого імені, але за рахунок комітенту договір про купівлю нафтопродуктів на загальну суму 4 151 040,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, для виконання цього договору, перерахувати комісіонеру авансову суму платежу в розмірі 1 600 000,00 грн. на поточний рахунок комісіонера до 24.03.10р. та забезпечити комісіонера всім необхідним для укладання та виконання договору, передбаченого п. 1.1.

Цей договір вступає в силу з моменту внесення грошових коштів, призначення для придбання продукції і діє до виконання сторонами своїх обов'язків по цьому договору (п. 9.1. договору).

23.03.10р. на виконання умов договору комісії № 2010К-19/03-2 позивач за платіжним дорученням № 85 перерахувало відповідачу авансовий платіж на загальну суму 1 600 000,00 грн.

10.10.11р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про розірвання договору комісії № 2010К-19/03-2 від 19.03.10р., згідно якого комісіонер зобов'язувався на протязі двох місяців з моменту укладання даної угоди здійснити повернення перерахованого комітентом авансового платежу у розмірі 1 600 000,00 грн.

Відповідач 12.12.11р. за платіжним дорученням № 3601 повернув позивачу лише частину авансового платежу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить у розмірі 600 000,00 грн.

Доказів виконання по сплаті за угодою від 10.10.11р. перерахованого комітентом частину авансового платежу у розмірі 600 000,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, але у судовому засіданні від 19.01.12р. визнав наявність заборгованості перед позивачем.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення перерахованого авансового платежу у розмірі 600 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення частини перерахованого авансового платежу у розмірі 600 000,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайлінг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 30, офіс 70; п/р № 26002050002394 в ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 34589599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пафіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 8-10; п/р № 26002050001458 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 33668302) - 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп. частину перерахованого авансового платежу, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін