Court ruling № 20949794, 19.01.2012, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.01.12

№ 05-5- 39 / 305

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Спільного українсько - французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудсистема"

про про стягнення 36 488,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 2325 від 22.12.2011 р. повертається позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 року №4282-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1609,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (64380,00 грн.).

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку (ч. 1 ст. 6 Закону).

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-04/5656-29476 від 28.10.2011 р.):

Одержувач

ГУ ДКУ у м. Києві

ЄДРПОУ

24262621

Банк одержувача

ГУ ДКУ у м. Києві

МФО

820019

Рахунок

31210206700001

Код платежу

22030001

Символ звітності банку

206

Призначення платежу

Судовий збір за подання заяви про… (зазначити найменування документа, дії) в господарський суд м. Києва

Враховуючи викладене, при зверненні 18.01.2012 р. (згідно реєстраційного штампу відділу діловодства) до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 2325 від 22.12.2011 р. (ціна позову: 36488,97 грн.), позивач за вказану майнову вимогу повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 р.), за наведеними вище банківськими реквізитами. Проте, до позовної заяви № 2325 від 22.12.2011 р. позивачем додано платіжне доручення № 10878 від 14.12.2011 р., яке свідчить про сплату останнім судового збору на суму 1506,00 грн.

Крім того, з платіжного доручення № 10878 від 14.12.2011 р. також вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за іншими реквізитами, ніж вищезазначені реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва, зокрема: Одержувач - Державний Бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ - 23895637, Банк одержувача - ГУ ДК України у м. Севастополі, МФО 000824509.

Отже, платіжне доручення № 10878 від 14.12.2011 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

З фіскального чеку № 1304 від 29.12.2011 р. та опису вкладення у цінний лист № 01032 33018337, доданих до позовної заяви в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що позивач направив на адресу відповідача лише позовну заяву № 2325 від 22.12.2011 р. (4 арк.) без доданих до неї документів. Натомість, фактично до вказаної позовної заяви додані документи (додатки № 1 - 10), докази направлення яких відповідачеві відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до вищенаведених фіскального чеку № 1304 від 29.12.2011 р. та опису вкладення у цінний лист № 01032 33018337 підтверджується, що позовна заява надіслана позивачем на адресу: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4. Однак, позивачем не надано доказів того, що вказана адреса є адресою місцезнаходження відповідача станом на час звернення з позовом до суду.

Як визначено ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 1304 від 29.12.2011 р. та опис вкладення у цінний лист № 01032 33018337 в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Повернути Спільному українсько - французькому підприємству з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17 ідентифікаційний код 20057315) судовий збір у розмірі 1506,00 грн., перерахований платіжним дорученням № 10878 від 14.12.2011 р.

Суддя Гумега О.В.