№ 20560650, 23.09.2011, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2011 р. Справа № 2a-2769/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

за участю секретаря Цюпи У.Л.

представників:

від позивача: не з"явився.

від відповідача: не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 3087,21 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25.08.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі (далі позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 3087,21 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення статті 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” не сплатив страхові внески за 2010 рік в розмірі 3087,21 гривень.

Представник позивача в судове засідання не зявився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не зявився повторно, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, правом на подання заперечення не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 07.04.2000року Коломийською районною державною адміністрацією зареєстровано відповідача та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Коломийському районі як платник страхових внесків.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів та зазначає їх зміст у відповідній редакції.

Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина перша статті 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлює обовязки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина 6 статті 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлює обовязок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в період 2010 року був страхувальником, платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обовязки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за 2010 рік не здійснено сплату страхових внесків в розмірі 3087,21 гривень.

Таким чином, сума несплачених відповідачем страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є заборгованістю, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість з сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 3087,21 обґрунтованими.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 <Текст >Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі, вул.Валова, 47, м.Коломия, код 20551021 - заборгованість з страхових внесків на пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 3087 (три тисячі вісімдесят сім) гривень 21 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 28.09.2011 року.