Decision № 20073899, 08.04.2011, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 рокуСправа № 05/5026/409/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом виробничого кооперативу "Будсервіс" до Катеринопільської селищної ради

про визнання договору дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Виробничим кооперативом "Будсервіс" (далі за текстом позивач) заявлено позов до відкритого акціонерного товариства "Черкаси-Авто" про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 24.09.2002, укладеного між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Черкаси Авто" щодо нежитлових будівель Катеринопільської дільниці філії відкритого акціонерного товариства "Черкаси Авто" "Тальнівська станція технічного обслуговування автомобілів", загальною площею 411,8 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 0,20 га в смт. Катеринопіль Черкаської області, вул. Енгельса, 1, та визнання за позивачем права власності на предмет купівлі-продажу за вищевказаним договором.

01.04.2011 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, а саме: просить визнати право власності на комплекс самочинно збудованих ним нежитлових будівель на придбаній за вищевказаним договором купівлі-продажу станції технічного обслуговування автомобілів, а саме: ремонтний цех з магазином та адміністративними приміщеннями з ганком (літера А), прибудову з адмінприміщенням та складом (літера АІ); ангар для техніки (літера АІІ); бокс (літера аІ), майстерню по ремонту техніки (літера Б); бокс для техніки (літера БІ); убиральню (літера Г); огорожу (№ 2); ворота (№ 3); огорожу (№ 4); навіс (№5), замощення (№ 1).

Враховуючи змінені позовні вимоги, позивач просить замінити первісного відповідача на належного - Катеринопільську селищну раду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Виходячи із вимог уточнення позовної заяви, відповідачем є Катеринопільська селищна рада.

Згідно з п. 3 ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Ухвалою суду від 01.04.2011 замінено первісного відповідача - відкрите акціонерне товариство "Черкаси-Авто" на належного - Катеринопільську селищну раду.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Відповідач направив суду заяву, згідно з якою не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача щодо визнання права власності та просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідно до п.3.6 Роз"яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тому, суд вважає можливим розглянути справу у відповідності із ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Представник позивача позов у судовому засіданні пдтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

24.09.2002 між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Черкаси-Авто" укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу - будівель Катеринопільської дільниці філії відкритого акціонерного товариства "Черкаси-Авто" - "Тальнівська станція технічного обслуговування автомобілів", розташований в смт. Катеринопіль Черкаської області, по вул. Енгельса, 1, на земельній ділянці площею 0,20 га та включає в себе будівлю ремонтного цеху з побутовими та допоміжними приміщеннями (відповідно до схематичного плану інвентаризаційної справи (літери "А" та "а"), загальною площею 240,1 кв.м.; будівлю котельні (літера "Б") загальною площею 164,8 кв.м.; будівлю вагової (літера "В") загальною площею 6,9 кв.м.

Актом приймання-передачі від 30.09.2002 вказаний майновий комплекс передано позивачу. Позивач, посилаючись на п. 1.2 Договору купівлі-продажу, вважає, що з цієї дати у нього виникло право власності на придбаний майновий комплекс.

Вподальшому, в ході господарської діяльності, у зв"язку з виробничою необхідністю позивачем протягом 2003-2009 років здійснено перепланування, реконструкцію існуючих та зведення нових будівель і споруд. Внаслідок здійснення вказаних робіт придбаний позивачем майновий комплекс на даний час складається з: ремонтного цеху з магазином та адміністративними приміщеннями з ганком (літера А), прибудови з адмінприміщенням та складом (літера АІ); ангар для техніки (літера АІІ); бокс (літера аІ), майстерня по ремонту техніки (літера Б); бокс для техніки (літера БІ); убиральня (літера Г); огорожа (№ 2); ворота (№ 3); огорожа (№ 4); навіс (№ 5), замощення (№ 1).

Будівництво нового майнового комплексу по вул. Енгельса, 1 в смт. Катеринопіль Черкаської області проводилося позивачем без погодженого проекту та належного дозволу на виконання будівельних робіт, тобто, здійснено самочинно.

Звернення позивача до Катеринопільської селищної Ради з клопотанням про оформлення права власності на вказані будівлі та споруди залишено без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з ч.1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Позивач самочинно збудував об"єкти нерухомості, на які просить визнати право власності, а тому не набув на них права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, яка, відповідно до договору оренди землі від 10.06.2010, передана йому в оренду строком на 10 років. Здійсненим самочинним будівництвом права інших осіб не поррушено.

Згідно з висновками щодо технічного стану будівельних конструкцій об"єктів самочинного будівництва їх будівництво здійснено без порушень державних будівельних норм.

Відповідно до звіту "Про обстеження та оцінку технічного стану несучих будівельних конструкцій нежитлових будівель по вул. Енгельса, 1 в смт. Катеринопіль Черкаської області" та технічного висновку ПП "Міжрегіональна будівельна компанія" від 01.03.2010, що діє згідно ліцензії АВ № 490164, виданої Держбудінспекцією України 10.09.2009, нежитлові будівлі, розташовані по вул. Енгельса, 1 в смт. Катеринопіль Черкаської області побудовані у відповідності з діючими Державними будівельними нормами, а саме: ДБН 2.01.02.11-85, ДБН В. 1.1-7-2002, без порушення містобудівних норм та правил.

Згідно з ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суд вважає необхідним судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за виробничим кооперативом "Будсервіс", смт. Катеринопіль Черкаської області, вул. Черкаська, 5, код 31041068, право власності на ремонтний цех з магазином та адміністративними приміщеннями з ганком (літера А), прибудову з адмінприміщенням та складом (літера АІ); ангар для техніки (літера АІІ); бокс (літера аІ), майстерню по ремонту техніки (літера Б); бокс для техніки (літера БІ); убиральню (літера Г); огорожу (№ 2); ворота (№ 3); огорожу (№ 4); навіс (№ 5); замощення (№ 1), які знаходяться за адресою: смт. Катеринопіль Черкаської області, вул. Енгельса, 1.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 91-93 ГПК України.

Суддя В.А. Швидкий

Повне рішення складено 12.04.2011