Decision № 20073513, 12.12.2011, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2011 Справа № 5024/1933/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, м. Київ

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Херсонтурист", м. Херсон

відповідача-2: Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон

відповідача-3: Приватної виробничо-комерційної фірми "Юг-Атлант", м. Херсон

відповідач-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Енерго ЛТД", м. Херсон

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання недійсним рішення

виконавчого комітету Херсонської міської ради № 951 від 25.11.1964р.

за участю Прокурора Зельцер О.В.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. №36 від 06.01.2011р.

від відповідача-1: Біла Я.Г.;

від відповідача-2: не прибув;

від відповідача-3: ОСОБА_2, дов. № б/н від 26.06.2011р.;

від відповідача-4: не прибув;

Прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України звернувся до суду з позовом до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Херсонтурист", відповідача-2: Виконавчого комітету Херсонської міської ради, відповідача-3: Приватної виробничо-комерційної фірми "Юг-Атлант", відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Енерго ЛТД" , в якому просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.07.1997р. укладений між відповідачем-4 та відповідачем-1 на складські приміщення, а саме: літери М загальною площею 263,2кв.м., Х загальною площею 168 кв.м., Ф загальною площею 44,7 кв.м., С загальною площею 44,7кв.м., С загальною площею 45,8кв.м., Ч загальною площею 13 кв.м., Ш загальною площею 22,5 кв.м., Т загальною площею 75,9 кв.м., У загальною площею 24,5 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,1706 га.;

- визнати недійсним торгово-біржовий контракт купівлі-продажу нерухомості від 14.12.1999р. № 15/1299Н укладений між відповідачем-1 та відповідачем-3 на тур готель "Лілея" а саме: будівлю адміністративно-побутового корпусу літера І, приміщення механічних майстерень під літерою Ж, гараж під літерою З, будівлю матеріально-технічного складу під літерою П, приміщення матеріально-технічного складу під літерою Р, ворота металеві № 5, які розташовані за адресою: Придніпровський спуск,1, у місті Херсоні.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу туркомплексу "Лілея" від 16.05.2002р. укладений між відповідачем-1 та відповідачем-5 на приміщення туристичного готелю "Лілея" загальною площею 4517,19 кв.м., будівлі та споруди тур готелю "Лілея", які знаходяться на земельній ділянці загальною площею 5074 кв.м., і складаються з туристичного готелю-літери А, А1, А2, А3, а, а1, а2, склади - літери Ю, Ю1, Ю2, Ю3, трансформаторна будка - літера К, ворота №6.;

- визнати недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 25.11.1964 р. № 951.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. 321 Цивільного Кодексу України, ч.2 cт. 121 Конституції України. ч.2 cт. 20 , 36-1 Закону України "Про прокуратуру", cт. cт. 203-213, 216. 215. 657. 321, 325, 328, 331, 388 ЦК України, а також на порушення спірними договорами купівлі-продажу та рішенням відповідача-2 права державної власності на майно туристичного комплексу «Лілея».

21 листопада 2011 року прокурором подано клопотання про припинення провадження у справі в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна туристичної бази "Лілея". Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Прокурором у судовому засіданні 21.11.2011 р. подано клопотання про розгляд справи поза межами строку, встановленого ст. 69 ГПУ України.Прокурор під час судового розгляду справи 12 грудня 2011 року подав заяву про відмову від частини позовних вимог щодо визнання недійсними укладених договорів купівлі-продажу та підтримав позовні вимоги у іншій частині позову.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, у повному обсязі та вимагав вирішення спору по суті.

Відповідно до положень ч. 5 ст.. 29 ГПК України відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

За вказаних обставин спір підлягає вирішенню по суті в межах заявлених прокурором позовних вимог.

Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. Також, ним подано клопотання про застосування строків позовної давності, припинення провадження у справі, про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача-1, ПрАТ «Укрпрофтур», фіксування судового процесу технічними засобами та про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів. Клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача-1, ПрАТ «Укрпрофтур»залишене судом без задоволення, оскільки після передачі спірного майна до статутного фонду відповідача-1, саме останній став його (майна) власником, тому даний спір не зачіпає права та охоронювані законом інтереси ПрАТ "Укрпрофтур".

31.10.2011р. голова господарського суду вирішив питання щодо клопотання відповідача -1 про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів, зазначивши у листі №13827 від 31.10.2011р., що справа № 5024/1933/2011 складності не викликає, а тому відсутні будь які об'єктивні причини для задоволення клопотання про призначення колегіального розгляду.

Відповідач-2, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.

Відповідач-3 надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволені позову. Також ним, подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним господарським судом справи №5024/1351/2011. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач-4, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзиву на позов не надав.

Як вбачається зі спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.11.2011р. діяльність юридичної особи - "Бази постачбутторг ЛТД" ТОВ "База Постачбутторг" припинено. Пунктом 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено припинення провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано. Враховуючи викладене, суд ухвалою від 21.11.2011 року припинив провадження у справі в частині позовних вимог до "Бази постачбутторг ЛТД" ТОВ "База Постачбутторг", у зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

ЗАТ "Укрпрофтур" було створено на підставі постанови президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 23.08.91 № П-7-7 на базі туристсько-екскурсійних підприємств, об'єднань і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях Республіканського акціонерного товариства "Укрпрофтур".

Відповідно до Статуту Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", затвердженого постановою президії ФП України від 02.07.93 № П-8-3, засновниками AT "Укрпрофтур" є Федерація профспілок України та Фонд соціального страхування України (п. 1.2. Статуту).

Пунктом 1.8. Статуту визначено, що AT "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України.

Статутний фонд AT "Укрпрофтур" формується за рахунок передачі в повне господарське відання товариства Федерацією профспілок України основних коштів та обігових засобів туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок за переліком таких об'єктів, та внеску Фонду соціального страхування України грошових коштів (п. 3.1. Статуту).

Засновник товариства - Федерація профспілок України увійшла до переліку громадських організацій колишнього загальносоюзного підпорядкування, що діяли на території України на момент прийняття Постанови Верховної Ради від 10.04.1992 № 2268-Х11 "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України".

На майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, які розташовані на території України розповсюджується дія Закону України від 10.09.1991 № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" та Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-XII "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР".

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.

Пунктами 1 та 3 Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що, тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності на майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, що знаходиться на території України, вказане майно є загальнодержавною власністю і Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Згідно з п. 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 щ 2558, Фонд здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

На виконання постанови Верховної Ради України від 01.11.1996 №461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", за результатами інвентаризації, проведеної у 1996 році, Фондом було складено Перелік установ, організацій і підприємств, які за станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України (правонаступником якої є ЗАТ "Укрпрофтур").

В зазначеному Переліку обліковується туристичний комплекс «Лілея», який розташована за адресою: м. Херсон, Придніпровський спуск, 1.

Статтею 97 Конституції України 1978 року встановлено, що єдиним органом законодавчої влади України є Верховна Рада України. Саме Верховна Рада України правомочна розглядати і вирішувати будь-які питання, що не входять згідно з Конституцією до компетенції органів державної виконавчої чи судової влади, а також не є такими, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Питання здійснення законодавчого регулювання відносин власності належить до виключної компетенції Верховної Ради України.

Таким чином, спірне майно туристичного комплексу «Лілея» є державною (загальнодержавною) власністю, право розпорядження цим майном здійснює Фонд, і тому здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна поза його волею є неправомірним.

18.07.88 № 12-4 створено Херсонське обласне туристично - екскурсійне виробниче об'єднання “Херсонтурист”.

Постановою колегії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 27.11.1989 року Херсонську обласну раду по туризму та екскурсіях ліквідовано та рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Укрпрофтур”від 03.12.1991 року створено Херсонське обласне відділення Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Укрпрофтур”.

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Укрпрофтур” від 27.07.1994 року Херсонське обласне відділення “Херсонтурист”реорганізовано в Херсонське обласне дочірнє підприємство “Херсонтурист” Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Укрпрофтур”.

Рішенням позачергових загальних зборів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Укрпрофтур”від 09.12.1998 року реорганізовано Херсонське обласне дочірнє підприємство “Херсонтурист”в Херсонське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях “Херсонтурист”.

Відповідно до акту передачі у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Херсонтурист»майна та будівель від 13.01.199 №14 Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур»передало у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Херсонтурист»як внесок до статутного фонду майно та будівлі загальною балансовою вартістю 5545 тис.грн. в тому числі туристичний готель «Лілея»загальною балансовою вартістю 1997 тис.грн.

Свідоцтво про право власності на тур готель «Лілея»від 21.03.1994 р. видане Херсонському обласному ЗАТ по туризму та екскурсіях “Херсонтурист” із порушенням порядку, передбаченого Інструкцією про порядок державної реєстрації на об»єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб лише на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 25.11.1964 р. №951.

Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у його здійсненні, крім випадку та у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади та місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника за позовом власника майна визнається незаконним і скасовується, а власник майна, права якого порушені внаслідок видання цього акта, має право вимагати відновлення становища, що існувало до видання цього акта.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної лади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пп. 10 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку відноситься облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 25.11.1964 р. №951, яким відведено земельну ділянку Українській республіканській раді по туризму для будівництва туристичної бази, та на підставі якого видано Реєстраційне посвідчення на тур комплекс «Лілея»за адресою: м.Херсон, Придніпровський спуск, 1 - порушує права позивача та не відповідає положенням ст. 321 ЦК України.

Прийняття вказаного рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради сприяло незаконному вибуттю спірного майна із державної власності.

Крім того, згідно договорів купівлі-продажу від 28.07.1997 р., від 14.12.199 р., від 16.05.2002 р. Херсонським обласним закритим акціонерним товариством “Херсонтурист” передано у власність відповідачу -4, відповідачу-3, відповідачу-5 майно туристичного готелю «Лілея».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірний правочин закону, оскільки зазначені у ст. 216 вказаного Кодексу наслідки недійсності правочину стосуються сторін за правочином і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна.

В даному випадку, захист прав позивача можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 25.11.1964 р. №951, а заперечення відповідачів проти позову у зазначеній частині, не приймаються судом до уваги. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо визнання недійсними:

-договору купівлі-продажу від 28.07.1997р. укладеного між відповідачем-4 та відповідачем-1 на складські приміщення, а саме: літери М загальною площею 263,2кв.м., Х загальною площею 168 кв.м., Ф загальною площею 44,7 кв.м., С загальною площею 44,7кв.м., С загальною площею 45,8кв.м., Ч загальною площею 13 кв.м., Ш загальною площею 22,5 кв.м., Т загальною площею 75,9 кв.м., У загальною площею 24,5 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,1706 га.;

-торгово-біржового контракту купівлі-продажу нерухомості від 14.12.1999р. № 15/1299Н укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-3 на тур готель "Лілея" а саме: будівлю адміністративно-побутового корпусу літера І, приміщення механічних майстерень під літерою Ж, гараж під літерою З, будівлю матеріально-технічного складу під літерою П, приміщення матеріально-технічного складу під літерою Р, ворота металеві № 5, які розташовані за адресою: Придніпровський спуск,1, у місті Херсоні.;

-договору купівлі-продажу туркомплексу "Лілея" від 16.05.2002р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-5 на приміщення туристичного готелю "Лілея" загальною площею 4517,19 кв.м., будівлі та споруди тур готелю "Лілея", які знаходяться на земельній ділянці загальною площею 5074 кв.м., і складаються з туристичного готелю-літери А, А1, А2, А3, а, а1, а2, склади - літери Ю, Ю1, Ю2, Ю3, трансформаторна будка - літера К, ворота №6.

Судом не приймаються до уваги посилання представників відповідачів на ту обставину, що у спірних правовідносинах сплинув строк позовної давності, оскільки підставою для звернення прокурора з даним позовом стала прокурорська перевірка, проведена в межах загального строку позовної давності.

Суд відхиляє посилання відповідачів на непідвідомчість даного спору господарським судам, оскільки оспорюване рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів стосується права власності відповідача-1 по справі та не носить публічно-правового характеру.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-2.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов, в частині позовних вимог до відповідача-2, задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 25.11.1964 р. №951.

3.Стягнути з виконавчого комітету Херсонської міської ради (адреса 73000, м.Херсон, пр.Ушакова, 37):

а) в доход державного бюджету України (код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095) 85грн.00коп. державного мита;

б) в доход державного бюджету України (код отримувача 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31218264700002-ККД, "Надходження від оплати витрат іформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)", код призначення платежу - 22050003, символ звітності 259) 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.В задоволенні позову, в частині позовних вимог до відповідачів 1,3 та 4 відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Суддя В.В.Людоговська

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "21" грудня 2011 р.