Decision № 2006, 13.06.2006, Commercial Court of Chernihiv Oblast

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м.Чернігів тел. 7-99-18, 674-013

просп. Миру , 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“07” червня 2006 року справа № 1/85

Позивач: Козелецький районний центр зайнятості –робочий орган

виконавчої дирекції Фонду загальнообов”язкового державного соціального

страхування на випадок безробіття , код ЄДРПОУ 21399561, вул. Леніна ,7 ,

смт. Козелець, Козелецький район, Чернігівська область,17000

Відповідач: Рада Козелецької Районної організації ветеранів, код ЄДРПОУ 21399972,

вул. Леніна ,7 , смт. Козелець, Козелецький район, Чернігівська

область,17000

Предмет спору: про виселення з приміщення

Суддя В.І.Шестак

Представники сторін в судовому засіданні 07.02.06р.:

позивача: Наумов М. Л. - директор

позивача: Чаус М. В. довіреність № 347 від 10.05.2006 нач. юрид. відділу

відповідача: Гутаревіч М. В. довіреність № 37 від 26.05.2006 представник

відповідача: Рубаненко І. В. - голова

Рішення прийнято після перерви, оголошеної в судовому засіданні згідно ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про виселення з приміщення Козелецького районного центру зайнятості Ради Козелецької районної організації ветеранів.

При цьому позивач посилається на те, що відповідач не виконав вимог п.4.3. договору оренди від 02.01.2001р., яким передбачено , що в разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження , орендар зобов”язаний у 10-ти денний термін повернути одержане в оренду приміщення в належному стані, а також повідомив, що за результатами перевірки контрольно- ревізійного управління встановлено нецільове використання районною радою ветеранів війни та праці приміщення районного центру зайнятості.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що термін дії договору продовжений згідно ст.17 Закону України від 10.04.1992р. „Про оренду державного та комунального майна”, п. 12 Роз”яснень Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/237 від 25.05.2000р. і є діючим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2001 р. між Козелець ким районним центром зайнятості та Радою Козелецької Районної організації ветеранів укладено договір оренди приміщення.

Згідно умов договору відповідачу передано приміщення загальною площею 40,7 кв.м., що розташоване за адресою : смт. Козелець, вул.. Леніна, 7.

У відповідності до умов договору (п.8.1) він діяв до 31 грудня 2003р.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 10.04.1992р. „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи листами № 581 від 15.07.05р., №775 від 14.10.05р., № 800 від 26.10.05р. та претензією №829 від 09.11.05р. позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити приміщення районного центру зайнятості.

Пунктом 12 Роз”яснень Президії Вищого арбітражного суду України „02-5/237 від 25.05.2000р. передбачено, що якщо заяву про припинення договору оренди подано стороною за договором після закінчення встановленого ч.2 ст. 17 Закону терміну , але друга сторона не згодна припиняти чи змінювати умови договору , останній вважається продовженим на тих самих умовах і на той же строк.

Оскільки позивач у встановлений законодавством місячний строк з31.12.03р. по 31.01.04р. письмово не звернувся до відповідача з наміром припинити дію договору , термін його дії продовжено до 31.12.06р.

Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п. 12 Роз”яснень Президії Вищого арбітражного суду України „02-5/237 від 25.05.2000р.ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя В.І.Шестак