Decision № 19950326, 30.11.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5016/3694/2011(13/256)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 10.05.2011 р. № 01/33-188

(представник відповідача в судове засідання не зявився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”,

54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,

до Приватного підприємства “Миколаївський агробуд”,

54036, вул. Веселинівська, 53, м. Миколаїв,

про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 437 грн. 67 коп., -

У С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) “Миколаївобленерго” предявлено позов про стягнення із Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Миколаївський агробуд” грошових коштів у загальній сумі 437 грн. 67 коп. заборгованість з оплати вартості спожитої електричної енергії в жовтні 2010 року з перевищенням величин, узгоджених у договорі від 09.10.2007 р. № 44/1053 та додатках до нього, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування понесених судових витрат.

У ході розгляду справи позивачем подано клопотання про заміну відповідача ЗАТ “Миколаївський агробуд”, у звязку із зміною останнім організаційно-правової форми, його правонаступником Приватне підприємство (ПП) “Миколаївський агробуд”.

Дане клопотання підлягає задоволенню. Згідно ст.25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, якщо, зокрема, діяльність субєкта господарювання припинена шляхом реорганізації. Із поданих представником позивача документів, зокрема витягу із статуту ПП “Миколаївський агробуд”, останнє є правонаступником ЗАТ “Миколаївський агробуд”, і згідно довідки включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом, який було присвоєно ЗАТ “Миколаївський агробуд”.

У судовому засіданні позовні вимоги представник позивача підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Від відповідача представник у судове засідання не зявився, але суд виходить з того, що ПП “Миколаївський агробуд” повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать ті обставини, що поштове повідомлення про вручення копій ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи хоч і повернулися до суду з відміткою “за спливом строку зберігання”, проте направлені на адресу, котру вказано позивачем у позовній заяві та за якою відповідача зареєстрований в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З огляду на викладене, вирішення спору, у відповідності до ст.75 ГПК України, можливе за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”, правонаступником якого є ПАТ “Миколаївобленерго” та ЗАТ “Миколаївський агробуд”, правонаступником якого є ПП “Миколаївський агробуд”, укладено договір від 09.10.2007 р. № 44/1053 про постачання електричної енергії, котрий на підставі п.9.4 є пролонгованим і діє до теперішнього часу.

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до умов п. 2.2.2 договору позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, відзначених у розділі 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”). За перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених у розділі 5 договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини (п. 4.2.2 договору).

Згідно з пп. 35 додатку № 1 до договору відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.

У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, відповідач несе відповідальність згідно з ч.5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Додатком № 1-а до договору (ас. 15) сторони узгодили договірні величини споживання електроенергії на 2010 рік помісячно, котра у жовтні становить 7146 кВт/год.

Пунктом 5.5 укладеного сторонами договору, котрий кореспондується з п. 4.4 ПКЕЕ, передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

У поданих позивачем документах відсутні дані про те, що попередник ПП “Миколаївський агробуд” звертався до попередника ПАТ “Миколаївобленерго” із заявою про коригування договірних величин споживання електроенергії на жовтень 2010 року.

Із складеного відповідачем акту про використану електроенергію за жовтень 2010 року випливає, що обсяг спожитої електроенергії за даний місяць склав 7784 кВт/год. (ас.25). Отже, узгоджену сторонами величину споживання електроенергії відповідачем у жовтні 2010 року перевищено на 638 кВт/год.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У звязку з цим здійснений позивачем на підставі п. 4.2.2 укладеного сторонами договору, додатків № 1 та № 1-а до договору, ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” та п. 6.16 ПКЕЕ розрахунок вартості обсягу спожитої електричної енергії понад договірну величину в сумі 437 грн. 67 коп. є обґрунтованим і суд визнає його правильним.

05.11.2010 р. позивачем надіслано на адресу відповідача разом із супровідним листом від 03.11.2010 р. № 01/11-4010 повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії у жовтні 2010 року та рахунок від 03.11.2010 р. № 44/1053/11/1 на оплату вартості спожитої понад договірної величини електроенергії в загальній сумі 437 грн. 67 коп. (ас. 27-28). Указані документи відповідач отримав, що підтверджується ксерокопіями фіскального чеку та поштового повідомлення про направлення рекомендованого листа (ас. 29), проте залишив їх без реагування та оплати.

Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (чч.1,3 ст.275 ГК України).

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (чч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ураховуючи викладене, суд визнає підлягаючими задоволенню повністю вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 437 грн. 67 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії в жовтні 2010 року.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

У судовому засіданні 30 листопада 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 25, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Здійснити заміну відповідача Закрите акціонерне товариство “Миколаївський агробуд” його правонаступником Приватне підприємство “Миколаївський агробуд”.

2.Позов Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” задовольнити повністю.

3.Стягнути з Приватного підприємства “Миколаївський агробуд”, 54036, вул. Веселинівська, 53, м. Миколаїв, ідентифікаційний номер 00858639, на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23399393, грошові кошти в сумі 437 грн. (чотириста тридцять сім) 67 коп. - борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в МОУ ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 326461, код 23399393.

4.Стягнути з Приватного підприємства “Миколаївський агробуд”, 54036, вул. Веселинівська, 53, м. Миколаїв, ідентифікаційний номер 00858639, на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23399393, грошові кошти на погашення витрат у сумі 102 (сто дві) грн. з оплати позовної заяви державним митом та витрат у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на поточний рахунок № 260003001362 у МОУ ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 326461, код 23399393.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.12.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль