№ 19940776, 06.12.2011, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 рокуСправа № 5005/5325/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_1. дов. від 29.11.2011 року

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на постановувід 28.07.2011 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 5005/5325/2011 господарського суду Дніпропетровської області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" простягнення збитків у розмірі 2339,00 грн. ВСТАНОВИВ: Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків в розмірі 2339,00 грн., які складають його витрати при виправленні навантаження у вагоні №65792988, порушення якого відбулося з вини працівників залізниці після прийняття вантажу до перевезення, внаслідок чого пошкоджене його розміщення та пакувальні засоби прокату чорних металів. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задоволені. З Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" стягнуто 2339,00 грн. збитків та судові витрати. За апеляційною скаргою Державного підприємства "Придніпровська залізниця" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Прудніков В.В., Крутовських В.І.) скасоване з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доповідач Волковицька Н.О.

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року залишити без змін.

Скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом не надано належної юридичної оцінки обставинам справи, порушено норми матеріального права, а саме статтю 22 Цивільного кодексу України, статті 6, 22, 32, 113, 127 Статуту залізниць України, статті 12, 22, 23 Закону України "Про залізничний транспорт", пункт 28 Правил приймання вантажів до перевезення, пункту 2.1 Правил комерційного огляду поїздів вагонів, пунктів 4.2.3, 5.1, 8.5, 8.6 Інструкції щодо забезпечення схоронності вантажів і нанесення захисного маркування при перевезенні у вагонах відкритого типу.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 23.10.2010 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" здано до перевезення прокат чорних металів у вагоні №65792988 на станцію призначення Донецьк Донецької залізниці.

25.10.2010 року ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" отримало телефонограму за №677 з проханням прийняти на комбінат вагон №65792988 під виправлення за рахунок станції Запоріжжя-Ліве.

26.10.2010 року представниками залізниці та ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складений акт загальної форми ГУ-23, в якому зазначено, що 23.10.2010 року о 17 год. 55 хв. станцією Запоріжжя Ліве прийнято до перевезення вагон №65792988, який було розбито по станції Запоріжжя Ліве, він прямує на завод під виправлення навантаження без обліку на простій. При огляді 26.10.2010 року о 21 год. 30 хв. у парку "Б" виявлено пошкодження розміщення вантажу та окремих елементів пакувальних засобів прокату чорних металів.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статутом залізниць України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року передбачено обовязки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до пункту 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь вартість втрат на вивантаження та завантаження прокату чорних металів які, згідно наданої ним калькуляції, складають 2339,00 грн.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд виходив із того, що статтею 114 Статуту, на яку, як на підставу стягнення збитків посилався позивач, не передбачене стягнення вартості витрат на вивантаження та завантаження. Витрати та збитки не передбачені договором та Статутом не підлягають відшкодуванню.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки суди дійшли його без врахування вимог законодавства, яке регулює спірні відносини та без усебічного з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, вирішуючи даний спір по суті суди не розглянули вимоги позивача, обґрунтовані статтею 1166 Цивільного кодексу України, а також не надали оцінку правовідносинам, які фактично склались між сторонами у даному випадку, не встановили чи є сума позову збитками та не врахували, що під час перевезення вантажів можуть виникати і інші правовідносини, як то надання послуг, не пов'язаних з перевезенням, виконання робіт і т.і.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року у справі №5005/5325/2011 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задовольнити частково.

Головуючий суддяТ. Дроботова

С у д д іН. Волковицька

Л. Рогач