Court ruling № 19938190, 28.11.2011, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"28" листопада 2011 р. Справа № 5015/2468/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І.,

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартгруп" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 р. у справі № 5015/2468/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартгруп" до товариства з обмеженою відповідальністю "СБК-Захід" про розірвання договору дійсним та стягнення суми, -

Встановив:

Згідно ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання даної касаційної скарги, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Скаржником додано до касаційної скарги платіжне доручення № 1 від 28.10.2011 р. про сплату державного мита в сумі 273,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання даної касаційної скарги, державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Підпунктом "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93, чинним на момент подання касаційної скарги, встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25500 грн.).

Згідно з пп. “г” цього ж пункту встановлено ставку державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито, згідно з п. 36 Інструкції про порядок справляння та обчислення державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 (з подальшими змінами), що була чинною на момент подання касаційної скарги, підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі заявлено позов про розірвання договору (що є вимогами немайнового характеру), а також про стягнення 92364,76 грн. (що є вимогами майнового характеру).

Скаржник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду про відмову в позові в повному обсязі, а рішення місцевого суду про часткове задоволення позову –стягнення 53964,76 грн. та розірвання договору –залишити без змін.

Таким чином, скаржник повинен сплатити як державне мито за вимоги майнового характеру, так і державне мито за вимоги немайнового характеру.

При цьому, згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при перерахуванні мита з рахунку платника до документа щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

На зворотному боці платіжного доручення № 1 від 28.10.2011 р. про сплату державного мита в сумі 273,25 грн. вказаний напис, а також відповідні підписи та печатки відсутні.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, та підлягає поверненню скаржнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 р. у справі № 5015/2468/11 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Стандартгруп".

Судді Остапенко М.І.

Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.