Decision № 19879966, 23.11.2011, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.2011 Справа № 5008/1485/2011

3/5008/1485/2011 12977/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси” , м. Ужгород

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Берегово

про стягнення суми 14530 грн. 27 коп., в т.ч. 10 000 грн. на повернення суми попередньої оплати, 3 530 грн. інфляційних нарахувань та 1000 грн. 27 коп. 3% річних.

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача ОСОБА_2, доручення № 833 від 01.09.2010 року

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси”, м. Ужгород до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Берегово про стягнення суми 14530 грн. 27 коп., в т.ч. 10 000 грн. на повернення суми попередньої оплати, 3 530 грн. інфляційних нарахувань та 1000 грн. 27 коп. 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідачем не виконано своїх зобовязань щодо поставки та встановлення меблів у відповідності до усної домовленості між сторонами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.10.2011 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 09.11.2011 року надіслані відповідачеві рекомендованими листами, повідомлення № 09296820 від 27.10.2011 року, № 09392306 від 10.11.2011 року), у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

На виконання усної домовленості між сторонами спору товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси” (позивачем) 02.06.2008 року перераховано на розрахунковий рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (відповідача) грошові кошти в сумі 10000 грн. у відповідності до виставленого відповідачем 02.06.2008 року рахунку на передоплату меблів.

У відповідності до ст. 181 Господарського процесуального кодексу України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 23.11.2011 року

у справі № 5008/1485/2011

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою усна домовленість між сторонами є договором купівлі продажу в розумінні статті 655 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За твердженням позивача, не спростованим відповідачем, меблі мали бути поставлені в строк до 20.06.2008 року, однак, станом на час розгляду спору, відповідач не виконав обовязку поставити оплачений товар або повернути суму попередньої оплати, у звязку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 10000 грн. у повернення попередньої оплати за товар.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 23.11.2011 року

у справі № 5008/1485/2011

натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, грошові кошти в сумі 10000 грн., що набуті та збережені відповідачем у себе за рахунок іншої особи (позивача) без достатньої правової підстави, підлягають до стягнення з відповідача відповідно до положень ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України суми 3 530 грн. інфляційних нарахувань та 1000 грн. 27 коп. 3% річних, суд констатує наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконання відповідачем на підставі усної домовленості зобовязання поставити та встановити товар (меблі) не є грошовим зобовязанням, положення ст. 625 Цивільного кодексу України не застосовуються, в задоволенні вимог позивача в цій частині належить відмовити.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 100 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 162 грн. 42 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 655, 693, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси”, вул. Баб”яка, 26, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 30257374) суму 10000 (десять тисяч) грн. сплачених за товар, а також суму 100 (сто) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 162 (сто шістдесят дві) грн. 42 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 28.11.2011 року.