Decision № 196304, 19.10.2006, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2006 р.

Справа № 15/296

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Новомиргородпаливо” с. Костянтинівка Новомиргородського району

до відповідача: Виробничого управління житлово-комунального господарства Новомиргородської міської ради м. Новомиргород

про стягнення 5113 грн. 91 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5113 грн. 91 коп. боргу за отримане вугілля. В судове засідання представники сторін не з’явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали, хоча представник позивача був присутній в попередньому судовому засіданні 27.09.06р. і достеменно знав про час і місце наступного слухання справи. Відповідач відзив на позов не надіслав, позовні вимоги не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір № 3 від 03.01.06р. За умовами договору постачальник / позивач / зобов’язується поставити, а покупець / відповідач / прийняти і оплатити вугілля марки ДГК по ціні 484 грн. 80 коп. за тону з ПДВ. Кількість вугілля згідно із замовленням покупця. Оплата вартості вугілля здійснюється 100 % сумою попередньої оплати. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15 квітня 2006 року. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов’язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

По накладним № 42 від 28.02.06р., № 52 від 17.03.06р. позивач поставив відповідачу вугілля на загальну суму 10500 грн. 77 коп.

Так як договором передбачена передоплата за вугілля, а позивач здійснив поставку не отримавши передоплату, то позивач на підставі ст. 530 ЦК України надсилав відповідачу претензію від 18.05.06р. з проханням погасити наявний борг за отримане вугілля. Відповідач в листі від 31.05.06р. повідомив, що заборгованість визнає, але в зв’язку з тяжким фінансовим станом вона буде погашена до 10.07.06р.

Відповідач частково розрахувався за отримане вугілля, залишок боргу становить 5113 грн. 91 коп., що підтверджується актом звірки розрахунків від 01.08.06р., який підписаний представниками сторін і посвідчений печатками. Доказів погашення боргу сторони, в тому числі і відповідач, господарському суду не подали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з виробничого управління житлово-комунального господарства Новомиргородської міської ради м. Новомиргород вул. Л. Толстого 27 р/р 260012916 в Кіровоградській ОД МФО 323538 код ЄДРПОУ 03346986 на користь приватного підприємства „Новомиргородпаливо” с. Костянтинівка вул. Садова 49 Новомиргородського району р/р 26009301331429 в ТВБВ № 3 Кіровоградського ЦВ ПІБ МФО 323301 код ЄДРПОУ 30078055 – 5113 грн. 91 коп. боргу, 102 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя

К.М.Мохонько