Decision № 195945, 18.10.2006, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 р.

Справа № 8/164

за позовом ТзОВ "Промгаз ІФ" вул.Незалежності, 97/30, м.Івано-Франківськ,76019

до відповідача ТзОВ "Карпатнафтохім" вул. Робітнича,29, с.Мостище,Калуський район, Івано-Франківська область,77305

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 152324,86грн.

Cуддя Шіляк Марина Анатоліївна

При секретарі Суканець Юрій Ігорович

Представники:

Від позивача: Йосифів П. І., (довіреність №б/н від09.09.06 )представник;

Від позивача: Стрипа І. С., (договір про надання правової допомоги від 11.09.06)адвокат;

Від відповідача: Щербінський Р. Л., (довіреність №53-ЮР-38 від 23.03.06)представник;

СУТЬ СПОРУ: подано позов про стягнення 152324грн.86коп. в т.ч. 129000,00грн. основного боргу, 14636грн.07коп. пені, 2802грн.79коп. -3% річних та 5694грн.00коп. інфляційних втрат.

Заявою від 12.09.06 позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати , а саме послуги на адвоката в сумі 1000грн.

Заявою від 17.10.06 позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 129000грн. та додатково стягнути з відповідача 3741грн. інфляційних виитрат та 466грн.12коп. -3% річних.

Представник відповідача проти позову частково заперечив з посиланням на ст.616 Цивільного кодексу України просить суд зменшити розмір інфляційних та річних, вказуючи на наявність порушення умов договору з боку позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судовому засіданні заперечення прооти позову підтримав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив, що між ТзОВ "Карпатнафтохім" та ТзОВ "Промгаз ІФ" 12.05.05 було укладено договір №15/11-16. Відповідно до п.1 договору ТзОВ "Промгаз ІФ" зобов"язувався продати, а ТзОВ "Карпатнафтохім" прийняти та оплатити товар згідно із Специфікацією до даного договору. На виконання умов договору позивачем було поставлено насос ОХГ6-70К-СД за загальну суму 159000грн., що підтверджується накладною №01 від 14.12.05 та довіреністю серії ЯЛО №106403 від 13.12.05.Згідно п.3 Специфікації відповідач повинен оплатити поставлений товар протягом 15 днів з дати його прийняття. Проте, в порушення договірних зобов"язань відповідачем не проведено повного розрахунку за поставлений товар, (розрахунок проведено частково в сумі 30000грн., що підтверджується банківською випискою від 30.05.06), внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 129000грн. Позивачем 16.06.06 була напрвлена претензія з вимогою погашення вказаного боргу. Однак, вказана претензія відповідачем належним чином не розглянута, про результати її розгляду позивача не повідомлено. Під час розгляду спору відповідач основний борг погасив в повній сумі.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи заяву позивача від 17.10.06 в частині стягнення основного боргу провадження у справі слід припинити.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 ЦК України форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань " платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З договору №15/11-16 від 12.05.05 укладеного між позивачем та відповідачем, сторони не передбачили забезпечення виконання зобов"язання у вигляді пені та не визначили її розмір. З огляду на таке в частині стягнення пені в сумі 14636грн.07коп. в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та річних обґрунтовані, та підлягають задоволенню в сумі 5694грн.00 коп. інфляційних втрат та 2802 грн.79коп. 3 % річних.

Доводи відповідача щодо зменшення розміру річних та інфляційних втрат, суд не вважає обгрунтованими, з огляду на те, що ст.616 ЦК України надає суду право зменшити лише розмір збитків або неустойки, названі виплати до цих категорій не відносяться.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача, в тому числі витрати на послуги адвоката в сумі 1000грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 526, 546, 547, 616,625 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань”, ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ "Карпатнафтохім" вул.Робітнича,29 Калуського району Івано-Франківської області (код 33129683) на користь ТзОВ "Промгаз ІФ" вул.Незалежності, 97/30 м.Івано-Франківськ (код 32873975) - 9435грн.00 коп. інфляційних втрат та 3268 грн.91коп. 3 % річних, 1417,04грн. державного мита, 118грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1000грн. витрат на послуги адвоката.

В частині стягнення пені в позові відмовити.

В частині стягнення основного боргу в сумі 129000грн.00коп. провадження усправі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шіляк Марина Анатоліївна

рішення підписане 23.10.06

Документ виготовлено в АС "Діловодство суду"