Court ruling № 1937460, 15.07.2008, Donetsk Administrative Court of Appeal

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2008 року справа № 22-а-6566/08

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача:Лебедєв В.В. за дов від 26 жовтня2007 року

Лебедєва М.А. за дов від 9 січня 2008 рокувід відповідача:Аверьянова О.І. за дов. від 28 січня 2008року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполяна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 23 квітня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-3720/08 (суддя В.А. Шальєва)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лема Шіпінг Едженсі»

до

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про

зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-3720/08 (арк. справи 122-125) задоволені вищезазначені позовні вимоги, зобовязано Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Лема Шіпінг Едженсі» свідоцтво про право сплати єдиного податку по ставці шість відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, з мотивів правомірності заявлених вимог.

В апеляційній скарзі Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя (арк. справи 130) просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі. Доводить, що право платника податків на запровадження спрощеної системи залежить від суми усіх коштів, що надходять на його розрахунковий рахунок та в касу підприємства, а не ті, які призначені виключно позивачу. Правомірність своєї позиції доводить розясненнями ДПА України від 23 листопада 2006 року та від 7 листопада 2000 року.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного провадження проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, включений до ЕДРПОУ за номером 33243927 (арк. справи 38-39), протягом 2007 року відповідно до свідоцтва від 1 січня 2007 року мав право сплати єдиного податку, як субєкт малого підприємництва за ставкою податку 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (арк. справи 6).

14 грудня 2007 року звернувся до відповідача із заявою про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку (арк. справи 4),у видачі якого відмовлено начальником відділення листом від 19 грудня 2008 року з посиланням на загальний обсяг поставки який перевищує граничний рівень передбачений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 (надалі Указ № 727).

Відповідно до приписів пункту 1 зазначеного Указу запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для юридичних осіб субєктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми власності, в яких за рік середньооблікова численність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки, яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

У межах даного спору спірним є розуміння виручки, яка в розумінні абзацу 5 цього ж пункту Указу визначена, як сума фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Аналіз вищенаведених норм доводить, що ознаками є, як сума отриманих коштів, так і підстава такого отримання.

Загальний обсяг поставки приписи зазначеного Указу не повязують з правом на застосування спрощеної системи, і визначені відповідачем у якості відмови у праві позивача сплати єдиного податку помилково.

Колегія суддів зазначає що відповідач у доводах на апеляційну скаргу визначив підстави виходячи виключно з суми надходження коштів без врахування підстав такого надходження.

Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на листи ДПА України, як такі, що не є нормативно-правовими актами в розумінні статті 117 Конституції України, і не підлягають застосуванню за приписами частини 3 статті 9 КАС України.

Враховуючи зазначене, відповідачем порушенні норми матеріального права при прийнятті відмови, внаслідок чого дії посадових осіб податкового органу, як субєкта владних повноважень є такими, що не відповідає приписам пункту 1, 3, 6, 7,8 частини 3 статті 2 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-3720/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року у справі № 2-а-3720/08 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена 15 липня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Т.П. Бадахова

М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова