Decision № 19217355, 01.11.2011, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2011Справа №5002-15/4125-2011

За позовом Компанія «Пі Джі Трейд» Дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» /Швейцарія/ (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189, ідентифікаційний код 25416730)

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (96000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 2520,10 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Компанія «Пі Джі Трейд» Дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» /Швейцарія/ звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 2520,10 грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, 27.10.2011 надіслав до суду клопотання з проханням розглядати справу без участі його представника.

Відповідач явку свого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №04523105 (а.с.23).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2010 між Дочірнім підприємством «Пі Джі Трейд» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір №1238, відповідно до пункту 1.1 якого, продавець зобовязується продати і доставити власними силами покупцю товар, в асортименті та кількості, вказаному в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість (а.с.9-10).

Згідно пункту 8.2 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010.

Додатковою угодою №1 від 01.01.2011 до договору №1238 від 01.01.2010 продовжено дію даного договору до 31.12.2011.

За період дії договору позивач передав, а відповідач прийняв товар згідно договору №1238 від 01.01.2010 на загальну суму 3779,45 грн., що підтверджується товарними накладними:

-№1116351 від 17.06.2011 на суму 490,67 грн.;

-№1116353 від 17.06.2011 на суму 218,68 грн.;

-№1116451 від 17.06.2011 на суму 819,56 грн.;

-№1116372 від 17.06.2011 на суму 2250,54 грн.

З касових листів позивача вбачається, що відповідач сплатив позивачу лише 1259,35 грн. за поставлений товар по договору №1238 від 01.01.2010 (а.с.31-36).

22.07.2011 позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №356 з вимогою сплатити заборгованість по договору №1238 від 01.01.2010 (а.с.13).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 2520,10 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобовязань за поставлений товар в сумі 2520,10 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (96000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Компанії «Пі Джі Трейд» Дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» /Швейцарія/ (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189, ідентифікаційний код 25416730) 2520,10 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 04.11.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.